Page 50 - 4762

програми медіаосвіти: одну – для всіх рівнів початкової та
середньої школи, іншу – для підготовки вчителів. В
ізраїльській моделі наголошується на забезпеченні
національного виховання на противагу глобалізації культури.
Медіаосвіта у Канаді. Перша хвиля медіаосвіти в
Канаді піднялася в середині 1960-х років ХХ ст. як реакція на
зростання пропаганди молодіжної поп-культури в ЗМІ. Було
засновано Канадську асоціацію екранної освіти, однак тоді
рух не отримав урядової підтримки. Відродження канадської
медіаосвіти почалося у 1978 р., коли 70 її прихильників
зібравшись на конференції в Торонто, організували Асоціацію
за медіаосвіту (АМЕ), яка відтоді регулярно скликає
конференції та семінари, публікує програмові матеріали. На
особливу увагу заслуговує «Довідник викладачів
медіаосвіти», який містить основні поняття концепцій
медіаосвіти, велику кількість прикладів використання медіа у
викладанні та ідей щодо практичної інтеграції медіаосвіти у
програми середньої школи. Посібник видано не тільки
англійською, але й французькою, італійською, іспанською та
японською мовами. Він став моделлю для розробки програм
1
не тільки в Канаді, але й у всьому світі .
У довіднику чітко сформульовано вісім основних засад
медіаосвіти, які часто цитують у фаховій літературі:
1) всі медіа – це структури;
2) медіа творять дійсність;
3) публіка (аудиторія) веде переговори через медіа;
4) медіа мають комерційну імплікацію (підтекст);
5) медіа містять ідеологічні та ціннісні послання;
6) медіа мають соціальну та політичну імплікацію
(підтекст);

1
Association for Media Literacy : Overview : [Електронний ресурс] /
Спосіб доступу : http://www.aml.ca./ main.php?show=about_history.

48