Page 27 - 4762

реальністю», коли екологічні проблеми сприйняття медійної
інформації розглядають з позиції її морально-естетичного
змісту, що розширює розуміння сфери екологічної діяльності
як духовно-особистісних ресурсів. Попри синтетичність у
підходах, екологічна теорія медіаосвіти увиразнює домінанту
захисної, запобіжної функції.
Теорія медіаосвіти як джерела «задоволення
потреб» аудиторії. Теоретичною основою служить теорія
«споживання і задоволення» в медійній галузі. Йдеться про те,
що медійний вплив на аудиторію обмежений, учні можуть
самі правильно вибрати й оцінити медіатекст відповідно до
своїх потреб. Отже, пріоритетну мету медіаосвіти вбачають у
тому, щоб допомогти аудиторії взяти з медіа максимум
користі відповідно до своїх бажань і схильностей.
Споживацьке ставлення допомагає отримати якнайбільше
задоволення та користі від мас-медіа.
«Практична» теорія медіаосвіти (теорія практичної
медійної діяльності / активності) віддає пріоритет
досконалому умінню працювати з медіаапаратурою для
створення власних медіа текстів. Цей підхід відомий також
під назвою «медіаосвіта як «таблиця множення» (тобто
мається на увазі, що практичне вміння працювати з
медіаапаратурою учням слід засвоїти як таблицю множення) і
теорія практичної, творчої «медіаактивності» /
«медіадіяльності». Теоретичною базою тут, на наш погляд,
служить адаптована теорія «споживання і задоволення» в
медійній галузі (наприклад, діти цікавляться медіатехнікою,
отже, треба задовольнити їхні потреби – навчити їх
створювати шкільні газети й журнали, інтернетні сайти,
фотографувати, знімати фільми на кіно- / відеоплівку,
монтувати, озвучувати їх тощо). Звідси підвищена увага до
вивчення технічної будови медіатехніки й формування
практичних умінь використання такої апаратури, зокрема й
для створення власних медіатекстів.

25