Page 23 - 4762

«вірусу» штучно створеного комерційно зацікавленими
медійними структурами іміджу споживача.
Теорія медіаосвіти як розвиток «критичного
мислення». Концепція формування критичного мислення
спрямована на формування здатності особи критично
осмислити надану ЗМІ інформацію, що має забезпечити її
захист від маніпуляційної дії медіа. Водночас марксистський
або ідеологічний напрям сповідує класовий, національно-
регіональний або соціально-політичний підхід до медіа
інформації.
Американська психологічна асоціація (APA) визначає
термін «критичне мислення» як «цілеспрямоване,
саморегульовне судження, що завершується інтерпретацією,
аналізом, оцінкою й інтерактивністю, також поясненням
очевидних, концептуальних, методологічних або контекстних
міркувань, на яких ґрунтується це судження.
Ідеальне критичне мислення людини зазвичай
пов’язане з допитливістю, доброю обізнаністю, причиною
довіри, неупередженістю, гнучкістю, справедливістю в
оцінюванні, чесністю в зіткненні з особистими
упередженнями, розсудливістю в судженнях, бажанням
переглядати, виясняти проблеми та складні питання,
ретельністю у пошуку потрібної інформації, розумністю у
виборі критеріїв, постійністю в пошуку результатів, таких же
точних, як і використані першоджерела. Ця комбінація
пов’язує розвиток уміння критичного мислення з розумінням
основ раціонального та демократичного суспільства».
Теоретичною основою цієї теорії, скоріше за все,
можна вважати теорію медіа як «порядку денного», де медіа
представлені «четвертою владою», що поширює моделі
поведінки й соціальні цінності серед різнорідної маси
індивідуумів. Звідси випливає провідна мета медіаосвіти:
навчити аудиторію аналізувати і виявляти маніпулятивні дії

21