Page 24 - 4762

медіа, орієнтуватися в інформаційному потоці сучасного
суспільства.
У процесі занять з учнями вивчається медійний вплив
на індивідів і суспільство з допомогою так званих «кодів»
(умовностей-символів, наприклад, у телерекламі),
розвивається критичне мислення школярів і студентів
стосовно медіатекстів.
Вважаєють, що аудиторії треба дати орієнтир в умовах
надлишку різноманітної інформації, навчити грамотно її
сприймати, розуміти, аналізувати, мати уявлення про
механізми та наслідки її впливу на глядачів, читачів і
слухачів. Однобічна або перекручена інформація (яку передає,
наприклад, телебачення, що володіє великою силою
пропагандистського навіювання), безсумнівно, потребує
осмислення. Ось чому вважають корисним, щоб учні могли
визначати розбіжності між заданими і загальновідомими
фактами й тими, що потребують перевірки, надійність
джерела інформації, упередженість судження, незрозумілі або
двозначні аргументи, логічну несумісність у ланцюзі
міркування тощо.
Безперечно, для аналізу інформаційних телепрограм
подібні вміння можуть дати добрі педагогічні результати,
виробляючи своєрідний «імунітет» до бездоказовості, фігур
замовчування або брехні. Не можна не визнати, що незалежно
від політичного устрою тієї чи іншої держави, людина, не
підготовлена до сприйняття інформації в різних її видах, не
може повноцінно її розуміти й аналізувати, не в змозі
протистояти маніпулятивним медійним впливам (якщо така
маніпуляція наявна), не здатна до самостійного / автономного
висловлювання своїх думок і почуттів з приводу
прочитаного / почутого / побаченого.
На жаль, деякі педагоги занадто спрощено розуміють
медіаосвіту як розвиток «критичного мислення», звужуючи
спектр вивчення до роботи з рекламою або телевізійними

22