Page 21 - 4762

(тобто знову-таки захисту від медіа) або теорією «культурних
цінностей» (мається на увазі, що негативному медійному
впливові протиставлено «вічні цінності класичної культурної
спадщини» (приміром, мистецтво античності чи ренесансу).
Прихильники цієї теорії зазвичай ретельно вивчають
типологію медійних впливів (або «ефектів»). Припускається,
що медіа справляють дуже сильний прямий, переважно
негативний, вплив на аудиторію. Наприклад, школярі
«впроваджують» у життя способи насильства, побачені на
екрані. Аудиторія формується з маси пасивних споживачів,
які зазвичай не можуть зрозуміти суті медіатексту.
Головна мета медіаосвіти в рамках цієї теорії полягає
в тому, щоб пом’якшити негативний ефект надмірного
захоплення медіа (в основному що стосується неповнолітньої
аудиторії). Педагоги прагнуть допомогти учням зрозуміти
різницю між реальністю і медіатекстом через розкриття
негативного медійного впливу (приміром, телебачення) на
конкретних прикладах, доступних для розуміння відповідної
аудиторії.
Зазвичай у «протекціоністської» теорії медіаосвіти в її
чистому вигляді (тобто спрямованої тільки проти шкідливого
медійного впливу) у світі є чимало противників (C. Bazalgette,
E. Bevort, D. Buckіngham, J. Gonnet, L. Masterman, T. Panhoff,
C. Worsnop, О. Короченський, О. Федоров, О. Шаріков та ін.),
які справедливо вважають, що медіа – невіддільна і впливова
частина нашого життя, чиї позитивні сторони (не забуваючи
при цьому негативних медійних впливів) і можливості не
тільки можна, а й треба активно використовувати в
педагогічному процесі.
Теологічна / релігійна теорія медіаосвіти.
Теоретичною базою є теологічна теорія медіа, що близька до
етичної й захисної. Припускається, що медіа здатні формувати
певні духовні, етичні та моральні, ціннісні принципи аудиторії
(особливо це стосується неповнолітніх).

19