Page 18 - 4762

Медіаосвіта дає можливість людям зрозуміти, як
використовується масова комунікація в соціумі, опанувати
вміння медіа в комунікації з іншими людьми; навчає їх
наступному:
1) аналізувати, критично осмислювати готові
медіатексти та створювати власні;
2) визначати джерела медіатекстів, їх політичні,
соціальні, комерційні та/або культурні інтереси, їх контекст;
3) інтерпретувати медіатексти та розповсюджувані в
ЗМІ цінності;
4) відбирати відповідні ЗМІ для створення і
розповсюдження власних медіатекстів та надбання власної
аудиторії;
5) як отримати можливість вільного доступу до
сприйняття та продукування медіа».
Попри те, що на теперішній час не існує достатньо
чіткого розмежування понять «медіаосвіта» (media education),
«медіаграмотність» (media literacy) та «вивчення медіа»
(media study), які часто ототожнюють, найбільш
переконливою виглядає позиція російського вченого А. В.
Федорова, на думку якого медіаграмотність є результатом
загальної медіаосвіти. Звідки випливає, що способом
досягнення загальної медіаграмотності у суспільстві є
організоване упровадження вивчення ЗМІ та навчання
засобами ЗМІ в усіх закладах освіти.
Наведене визначення, теоретичний та практичний
доробок медіаосвітян підтверджують, що медіаосвіта,
залучивши до освітнього процесу найновіші досягнення
аудіо -, відео- та комп’ютерної техніки, розвинула та піднесла
на якісно новий щабель поняття «педагогічна технологія».
Навіть побіжний аналіз визначення медіаосвіти
свідчить, що медіаосвіта є системою засобів, методів
організації та керування навчально-виховним процесом, а

16