Page 13 - 4762

вирішення проблеми зберігаються протягом уроку й
використовуються як опорний конспект під час узагальнення
і систематизації вивченого матеріалу.

1 Мета, завдання та статус медіаосвіти

У світі глобальних комунікацій засоби масової
інформації (інакше ЗМІ або мас-медіа) безперечно
перетворились із агента інформування на могутній чинник
освіти. Вони відіграють дедалі більшу роль завдяки своєму
потужному освітньому та виховному потенціалу. Необхідні
для правильного розуміння мас-медіа знання, вміння та
навички (тобто медіаграмотність) можна сформувати
завдяки організованій та цілеспрямованій медіаосвіті.
Важливість медіаосвіти на міжнародному рівні вперше
було зафіксовано у Грюнвальдській Декларації 1982 року.
Протягом останніх 30 років медіаосвіта загалом та
впровадження медіаосвіти у вищих навчальних закладах
привертає дедалі пильнішу увагу провідних міжнародних
організацій та була предметом наукових дискусій найвищого
рівня на міжнародних конференціях під егідою провідних
освітніх організацій світу та Європи (ЮНЕСКО – Париж
(1997, 2007), Відень (1999), Сан-Паулу (1998), Торонто (2000),
Салоніки (2001), Лондон (2002); Монреаль (2003); Рада
Європи – Страсбург (2002), Балтимор (2003), Грац (2007);
Прага (2007) та ін.).
ЮНЕСКО рекомендує ввести медіаосвіту до
національних навчальних планів усіх країн, а також до
додаткової, неформальної освіти та вважати медіаосвіту
складовою освіти впродовж життя. Наслідком запровадження
медіаосвіти в широких масштабах має стати загальна
медіаграмотність, яка забезпечить кожному вільний доступ до
сприйняття медіа, навчить продукувати власні медіатексти та

11