Page 91 - 4754
P. 91

89

                              
                  Оскільки  а       0 , то прямі l 1 і l 2 – непаралельні. Далі знаходимо:

                                   
                               M  1 M  2    (  0     2 ; 2    (  5  ); 3   (  3  ))   (   6 ; 7 ; 2  );


                                         
                                                         2
                                       |  a  |   (  4  )   (  2  ) 2    1 2    21 ;
                                             
                                |  M  1 M    a  |  -2   (-4)   7   (-2)   6   1   0 ;
                                          2
                                                           
                                               |  M  1 M   a  |        |  0  |
                                                        2
                                         d                                     .
                                                                      21    0
                                                    |  a  |


                  Отже, прямі l 1 і l 2 перетинаються. ■




                  6.14. Кут між прямою та площиною. Умови перпендикулярності та

            паралельності прямої та площини

                  Нехай  задано  пряму  l  канонічними  рівняннями  і  площину  α  загальним

            рівнянням

                      x   x 0      y   y 0      z   z 0
                  l 1:                                   ;   :  Ах    By   Cz     D    0 .
                         m             n              p

                  Кут  φ  між  ними  доповнює  кут  між  напрямним  вектором  прямої

                                                                        
             s  2    (  m ;  ; n  p  )і  вектором  нормалі  площини  n      (  A ;  B ; C  )  до  90°  (рис.

            105). Тоді


                                                                Am     Bn    Cp
                              cos(  90       )                                                .
                                                         2      2       2      2       2      2
                                                      A      B      C      m      n     p

                  Застосовуючи тригонометричну формулу зведення і враховуючи, що кут φ

            між прямою і площиною – гострий, маємо
   86   87   88   89   90   91   92   93   94   95   96