Page 40 - 4744
P. 40
3 МЕТОДИ РОЗВ’ЯЗАННЯ РІВНЯНЬ
МАТЕМАТИЧНОЇ ФІЗИКИ
3.1 Різницеві методи розв’язання рівнянь математичної
фізики
3.1.1 Апроксимація і збіжність, стійкість різницевих схем
Розглядається задача
U U
a F ,,tx
t x (3.1)
U 0,x .x
Вводяться сітка: x h k , k ; 0 ; 1 ; 2 та t n , n ; 0 ; 1 ; 2 , де
k n
, h – кроки сітки. Вихідне рівняння замінюється різницевим:
u n 1 u n u n u n
k k a k 1 k f n ,
h k ,
0
u , k
k
n 0
де f F x , t n ; u Ф x , звідки одержуємо:
k
k
k
k
n1 n n n
u 1 a u a u f . (3.2)
k k k 1 k
n n
Виникає основне питання: в якій мірі (3.2) еквівалентне
n
n
(3.1)? Якщо u U x , t n u , то виникає наступне питання:
k
k
k
– в якій мірі рівняння (3.1) та (3.2) відображають один і той
самий фізичний процес?
– чи є стійким розрахунковий алгоритм (3.2)?
Якщо рівняння (3.1) записати у операторному вигляді
f
LU F , а для рівняння (3.2) ввести позначення lu , то можна
ввести три головні характеристики лінійних різницевих схем:
збіжність, апроксимація, та стійкість.
Різницева схема є збіжною, якщо u U 0 при , h 0,
тобто, при вказаних умовах числовий розв’язок збігається до
точного.
Чисельний метод апроксимує розв’язок основної задачі,
якщо lU f 0 при , h 0. Поняття збіжності та апроксимації
несуть в собі відповідь на перше питання, поставлене вище.
Чисельна схема є стійкою, якщо u f , тобто, порядок
величини наближеного розв’язку співпадає з порядком величини
40