Page 40 - 4744
P. 40

3 МЕТОДИ РОЗВ’ЯЗАННЯ РІВНЯНЬ

                                        МАТЕМАТИЧНОЇ ФІЗИКИ


                      3.1  Різницеві методи розв’язання рівнянь математичної

               фізики
                      3.1.1 Апроксимація і збіжність, стійкість різницевих схем
                      Розглядається задача

                                                    U      U
                                                         a       F  ,,tx
                                                     t      x                                     (3.1)
                                                  U   0,x      .x

               Вводяться сітка:  x          h  k  ,  k  ; 0   ; 1   ; 2   та  t      n  ,  n  ; 0   ; 1   ; 2  , де
                                         k                                n
                , h – кроки сітки. Вихідне рівняння замінюється різницевим:

                                                  u n 1   u n  u n   u n
                                                   k       k    a  k  1  k    f  n ,
                                                                    h         k  ,
                                                   0
                                                  u     , k
                                                   k
                     n                  0
               де  f     F x , t n  ;  u   Ф  x , звідки одержуємо:
                     k
                              k
                                        k
                                                k
                                      n1           n        n       n
                                    u       1  a  u   a   u      f   .                       (3.2)
                                      k                k        k 1    k
                                                  n        n
                      Виникає  основне  питання:  в  якій  мірі  (3.2)  еквівалентне
                                                     n
                                  n
               (3.1)? Якщо u         U x , t n    u , то виникає наступне питання:
                                  k
                                                     k
                                           k
                   –  в якій мірі рівняння (3.1) та (3.2) відображають один і той
                      самий фізичний процес?
                   –  чи є стійким розрахунковий алгоритм (3.2)?
                      Якщо  рівняння  (3.1)  записати  у  операторному  вигляді
                                                                                         f
                LU   F , а для рівняння (3.2) ввести позначення  lu  , то можна
               ввести  три  головні  характеристики  лінійних  різницевих  схем:

               збіжність, апроксимація, та стійкість.
                      Різницева  схема  є  збіжною,  якщо  u                U      0  при  , h     0,

               тобто,  при  вказаних  умовах  числовий  розв’язок  збігається  до
               точного.
                      Чисельний  метод  апроксимує  розв’язок  основної  задачі,

               якщо  lU      f     0 при  , h     0. Поняття збіжності та апроксимації
               несуть в собі відповідь на перше питання, поставлене вище.

                      Чисельна  схема  є  стійкою,  якщо  u                   f ,  тобто,  порядок
               величини наближеного розв’язку співпадає з порядком величини



                                                                                                       40
   35   36   37   38   39   40   41   42   43   44   45