Page 100 - 4685
P. 100

суб’єктами ринку факторів виробництва, продуктів (послуг) та фінансового ринку
            і за яких утворюються потоки витрат та доходів.
                   4.  Капітал,  що  вкладається  підприємствами  у  здійснення  господарської
            діяльності,  проходить  у  своєму  русі  певні  стадії,  одна  з  яких  відноситься  до
            сфери виробництва, а дві інші – до сфери обігу.
                   5.  Розглядаючи підприємство в контексті аналізу чинників внутрішнього
            та  зовнішнього  середовища,  потоку  витрат  та  доходів,  руху  промислового
            капіталу  та  накладаючи  ці  схеми  одна  на  одну,  стає  можливим  виокремити
            фінансово-економічні  показники,  завдяки  яким  опосередковано  можна  дати
            оцінку іміджу підприємства.
                   Словосполучення «імідж підприємства» уособлює два поняття, одне з яких
            квазіекономічне (імідж), а друге – суто економічне (підприємство). Власне імідж
            виступає як означення суті предмету, а підприємство як суб’єкт, у межах якого
            (або дотично до якого) здійснюється дослідження означеної проблематики.
                   У цьому зв’язку основу складає суб’єкт, тобто підприємство, а імідж – це
            всього  лише  ознака,  яка  могла  би  бути  «прив’язана»  і  до  інших  можливих
            суб’єктів та об’єктів.
                   Усе вищесказане мало на меті вибрати фінансово-економічні показники,
            використання яких обґрунтовувало б можливість оцінити імідж підприємства.
            Завдання даної методики – оцінка іміджу за допомогою економічних методів на
            основі розрахунку та інтерпретації фінансово-економічних показників, причому
            тих,  що  постійно  розраховуються  в  ході  обліку  та  оцінки  господарської
            діяльності, а відтак не потребують додаткових витрат часу і коштів для оцінки
            іміджу підприємства.
                   Вибір  показників  є  довільним  як  за  складом,  так  і  кількістю.  Проте  слід
            виключити  можливість  включення  у  розгляд  показників,  що  є  за  своєю  суттю
            суперечливими,  тобто  знаходяться  у  взаємооберненому  співвідношенні  або
            виступають у ролі своєрідної противаги один до одного.

                             5. Дослідження конкурентоспроможності підприємства

                   Конкурентоспроможність  підприємства  —  це  його  здатність  посісти
            відповідну        позицію        на     конкретному          ринку.       Для      визначення
            конкурентоспроможності  підприємства  необхідні  відповідні  розрахунки,  які
            здійснюють  за  допомогою  різних  методів,  кількість  яких  сьогодні  перевищує
            100, а кількість оцінних показників — 300.
                   Серед  методів  визначення  конкурентоспроможності  підприємства
            передусім  слід  назвати  метод,  що  ґрунтується  на  ідентифікації  його
            конкурентних            переваг.        Згідно       з     таким        підходом,        оцінка
            конкурентоспроможності  підприємства  являє  собою  порівняння  його
            характеристик,  властивостей  чи  марок  товарів,  що  виробляються,  з
            аналогічними  показниками  пріоритетних  конкурентів  (тих,  що  посідають
            найкращі позиції на даному ринку) з метою визначення таких, які створюють
            переваги над конкурентами у певній сфері діяльності.


                                                           96
   95   96   97   98   99   100   101   102   103   104   105