Page 14 - 4621
P. 14

- імпульсний (рис. 2.1, б) – одиничний імпульс, який має нескінченно велику
                   висоту  і  нескінченно  малу  тривалість,  а  його  площа  дорівнює  одиниці.  Звичайно,  це
                   певна ідеалізація, яка в математиці відома як   - функція (дельта – функція):
                                                                    , 0 t    , 0
                                                            t ) (   
                                                                    ,   t    0                          (2.7)
                                                            
                                                               t ) (  dt    . 1
                                                            
                            Важливою є така залежність:
                                                                  d1  t) (
                                                            t) (      ,                                  (2.8)
                                                                   dt
                   тобто  - функція – це похідна від одиничного стрибка. Неодиничний імпульс з площею
                   S 0 позначається як S 0 (t).
                            Якщо одиничний імпульс діє в момент часу t = t 1, то йому відповідає  зміщена
                   дельта-функція  ( t-t 1). Основна властивість дельта-функції:
                                                    
                                                      U ( ) (   t )d   U  ) (t ,                   (2.9)
                                                    
                   тобто  неодинична  імпульсна  функція  U     ( ) (  ) t  ,  отримана  як  добуток    довільної
                   функції  (U  )  на зміщену дельта-функцію, існує лише в момент      t . Це фільтруюча або
                   “вихоплююча”  властивість  дельта-функції.  Цей  вираз  можна  також  розглядати  як
                   розкладення  деякої  функції  U(t)  на  суму  нескінченно  великого  числа  елементарних
                   імпульсів виду  (U  ) (  ) t  . Причому кожний елементарний імпульс діє лише в момент
                      t   та має площу  X (  d)   . У реальних системах імпульс має певну тривалість (на рис.

                   2.1, б показано пунктиром) та величину.

                            - гармонійний (рис. 2.1, в), який відповідає синусоїдальному закону:
                                                        U  t) (  U sin   t  ,                           (2.10)
                                                                  m
                                                                             2
                   де  U m    -  максимальне  значення  амплітуди,            -  кругова  частота,  яка  може
                                                                           T
                   змінюватись від 0 до , Т – період;

                            - лінійний, який змінюється за виразом:
                                                         U  t) (   t) ( 1  a   t ,                      (2.11)
                                                                       1
                   де a - коефіцієнт, який характеризує швидкість наростання сигналу U(t).
                        1
                            Згідно  з  прийнятою  термінологією  характеристикою  називають  графік,  а
                   функцією  –  математичний  вираз.  Тобто  якщо  ми  говоримо  слово  характеристика,  то
                   будемо розуміти, що це синонім слову графік.
                            Перехідна характеристика - графік зміни вихідного сигналу системи в часі при
                   умові, що на її вхід подали ступеневий сигнал.
                            Імпульсна  перехідна  характеристика  –  графік  зміни  вихідного  сигналу
                   системи при умові, що на її вхід подали імпульсний сигнал.
                            Перехідна  функція  –  функція,  як  описує  вихідний  сигнал  системи  при
                   ступеневому сигналі на її вході.  Позначають перехідну функцію h(t).
                           Імпульсна перехідна функція – функція, як описує вихідний сигнал системи при
                   імпульсному сигналі на  її вході. Вона є розв’язком диференційного рівняння системи,
                   права  частина  якого  дорівнює  імпульсній  функції.  Подекуди  імпульсну  перехідну
                   функцію називають ваговою функцією і позначають   (t        ) .



                                                                   14
   9   10   11   12   13   14   15   16   17   18   19