Page 48 - 4620

співвідношення); можливості змін у технології та технічному оснащенні, рівень
технології; рівень патентного захисту технології та продукції; якість виробництва,
використання комп'ютерних технологій; виробничі потужності та їхнє завантаження;
гнучкість виробничого потенціалу; забезпеченість виробництва сировиною,
матеріалами, обладнанням, робочою силою (загальний потенціал), а також наявність
варіантів переходу на нові сировину, матеріали і т.ін.
З фінансів: розміри власного (акціонерного) капіталу, активи та потрібний для
розвитку капітал; ліквідність; розміри заборгованостей; рівень реінвестування; розміри
кредитів та їх повернення; джерела фінансування та фінансова стабільність; обсяги та
напрямки інвестицій; обсяги запасів; готівка.
З науково-дослідних та проектно-конструкторських робіт (НДПКР): рівень
інвестицій у НДПКР; дослідницький потенціал (наявні розробки, винаходи, патенти,
відкриття та ін.); наявність і рівень дослідницько-експериментальної бази; професійно-
кваліфікаційний потенціал служб НДПКР.
З організації та управління: організаційна структура підприємства; комунікації;
специфіка побудови апарату управління (централізація/ децентралізація, розподіл прав,
обов'язків і відповідальності); рівень гнучкості та мобільності (швидкості реагування на
зміни); система контролю діяльності підприємства; неформальна система управління
підприємством.
По персоналу: можливість залучення та ефективного використання
висококваліфікованих кадрів; структура і рівень кваліфікації персоналу,
компетентність керівників і підлеглих; система заробітної плати та рівень доходів
робітників, «участь у прибутках»; методи добору, атестації підготовки, просування,
підвищення кваліфікації та перекваліфікації кадрів.
З рівня організаційної культури: цінності й норми, що визнаються всіма (в тому
числі трудова дисципліна та мораль); «атмосфера», «клімат» у колективі;мотивація
діяльності, системи матеріальної та нематеріальної винагороди.
Стратегічний баланс — це певне поєднання факторів, які негативно та позитивно
впливають на діяльність підприємства (загроз і можливостей), що об’єктивно існують у
зовнішньому середовищі підприємства та суб’єктивно оцінені керівниками, з порівняно
сильними та слабкими сторонами у функціонуванні підприємства.
Вивчення внутрішнього середовища найбільш часто здійснюється на основі
SWOT-підходу (S(strength) -- сила, W(weakness) -- слабкість, O(opportunities) --
можливості, T(treats) -- загрози), але тільки в частині SW, тобто з позиції сильних і
слабких сторін організації. SNW - це абревіатура трьох англійських слів, що означають:
S - strenght - сильна сторона, N - neautral - нейтральна позиція, W - weakness - слабка
сторона. При SNW-підході все, що стосується SW-підходу, зберігається, але при цьому
ще додається особлива нейтральна, тобто N-позиція. Як нейтральну позицію звичайно
розглядають середньо-ринковий стан для даної конкретної ситуації і саме відносно неї
визначають слабкі і сильні сторони. Отже, SNW-підхід - це раціональний розвиток
SW/SWOT-підходу. У практичному плані аналіз зводиться до заповнення таблиці, де у
кожному рядку необхідно поставити тільки один хрестик (в колонці S, в колонці N чи в
колонці W), що означає вибір однієї з трьох вказаних альтернативних позицій.
При SWOT-аналізі необхідно показати:
1) сильні сторони -- позитивні характеристики суб'єкта, об'єкта підприємництва
(кваліфікація, досвід, традиції, вигідні партнери, ефективна технологія, інвестор,
"know-how", винахід, патент, ліцензія і т.д.), які можуть створити перспективні умови
для успіху;
2) слабкі сторони -- характеристики, які за певних умов можуть ускладнити
підприємницьку діяльність, створити загрозу успіхові, підвищити ризикованість. Серед

46