Page 52 - 4620

підписати угоду з партнерською організацією; розробити план і методологію збору інформації;
уміти вірно оцінювати процеси власного підприємства; вміло оперувати публічною
інформацією щодо діяльності підприємства-партнера.
Етап 4. Аналіз. Метою даного етапу є вимірювання розриву між фактичними і
бенчмаркінговими показниками та аналіз причин цього розриву.
Основними кроками етапу аналізу є:
1. Підведення підсумків та інтерпретація отриманих даних;
2. Аналіз розриву між власними процесами та процесами партнера;
3. Прогнозування наявності розривів у майбутньому;
4. Аналіз додатково отриманої інформації, яка не входила у план дослідження, але
також є корисною для підприємства;
5. Розробка на основі отриманих даних нових операційних цілей.
Етап 5. Адаптація. Бенчмаркінг, як техніка удосконалення процесу, вимагає такої ж
структури управління змінами, яка необхідна для здійснення будь-яких удосконалень. При
цьому використовується наступна послідовність дій:
1. Про результати бенчмаркінгу інформуються всі співробітники, які тією чи іншою
мірою задіяні у реалізації критичних процесів;
2. Формується команда співробітників, які будуть залучені у процес впровадження змін;
3. Результати бенчмаркінгового порівняння трансформуються у декілька ключових
принципів;
4. Розробляється стратегія подальшого розвитку підприємства і план основних дій.
Етап 6. Удосконалення. Ключовою задачею цього етапу є вибір тих методологій та
інструментів, які містять елемент постійного удосконалення. Іншою задачею впровадження є
виведення бенчмаркінгу за межі спеціалізованих груп і підключення всіх працівників і
процесів, які є необхідними. Нарешті, повинно здійснюватись і удосконалення самого процесу
бенчмаркінгу, що дозволить визначити “найкращу практику” у бенчмаркінгу.
2.Умови реалізації стратегії.
Стратегія та її виконання — дві сторони одного цілого. Добре складений
стратегічний план, який не досить досконало виконаний, зменшує результативність
підприємства. Але й бездоганно виконаний поганий стратегічний план що є
базованим на необґрунтованих, невизначених стратегіях не може забезпечити високі
результати, успіх. Організація (чи підприємство), яке сподівається на успіх у своїй
діяльності повинно мати добре сформульовану, сплановану та добре виконану
стратегію. Наявність (відсутність) таких характеристик свідчить про високий (або —
ні) рівень управління на підприємстві взагалі, який одержав назву «стратегічного
рівня підприємства».
Виконання (реалізація) стратегії — обіймає всі сфери управлінської діяльності та
рівні системи управління, які пов’язані з впровадженням розроблених стратегій,
наглядом за їх здійсненням та досягненням визначених результатів. Механізм, що
дозволяє досягти такого результату повинен підсилюватися тактичними та
оперативними заходами, що оформлюються відповідними організаційними планами,
сітьовими графіками, технологічними картами, тощо, з участю самих виконавців.
Передумови ефективної роботи із забезпечення реалізації стратегічних планів
такі:
•формування стратегічно орієнтованої організації, яка спроможна застосовувати
стратегічну діяльність, опираючись на постійний організаційний розвиток;
•розробка відповідних планів та бюджетів для ресурсного забезпечення виконання
стратегічних планів;
•баланс між поточними та стратегічними видами діяльності;
•розробка необхідних технологій, операцій та процедур, які полегшують
виконання стратегічних планів, формування необхідних організаційних планів, графіків
тощо;

50