Page 23 - 4620

щодо освоєння нових ринків, продуктів, додаткових послуг, а також сприяння розвитку
сильних і пом'якшення (усунення) слабких сторін діяльності підприємства. Крім того,
специфічні напрямки процесу заповнення стратегічної прогалини передбачають:
•пошук нових можливостей зростання;
•активний пошук інновацій різних типів для забезпечення досягнення
організацією потрібних параметрів для ефективного ведення конкурентної боротьби;
•визначення таких сфер діяльності, де підприємство є конкурентоспроможним та
розробка заходів щодо підвищення (створення) необхідного рівня
конкурентоспроможності всього підприємства;
•перерозподіл ресурсів з неперспективних у конкурентоспроможні напрямки
діяльності.
До недоліків даної моделі відноситься те, що на розробку варіантів заповнення
«стратегічної прогалини» витрачається багато часу та коштів. Для українських
підприємств така модель прийнятна, оскільки кожному з них у більшій або менший
мірі необхідно переборювати тенденції скорочення діяльності.
Модель стратегічного планування, що базується на врахуванні ринкових переваг в
значній мірі враховує інтереси акціонерів, які беруть участь у прийнятті рішень
стосовно заходів, які забезпечують довгостроковий розвиток підприємства. Недоліком
цього підходу є складність, пов'язана з визначенням та балансуванням інтересів великої
кількості акціонерів, особливо тоді, коли відсутні сконцентровані пакети акцій. Ринкові
переваги трактуються різними групами акціонерів по-різному, що зумовлює труднощі в
складанні стратегічних і тактичних планів, контроль за їх виконанням, інтерпретацію
отриманих результатів.
Модель стратегічного планування, орієнтована на створення та підтримку
конкурентоспроможності підприємства. Тут невідкладною проблемою є визначення
ключових факторів успіху та розробка відповідних заходів щодо їхньої реалізації. При
цьому йдеться також про підвищення інноваційного рівня підприємства загалом.
Модель, орієнтована на конкурентоспроможність, відіграє велику роль у розвитку
міжнародних зв'язків, коли конкуренція виходить за межі однієї країни.
Модель стратегічного планування, орієнтована на створення позитивного іміджу
має складний механізм та охоплює розробку та реалізацію заходів щодо створення
продукції або надання послуг відповідно до вимог споживачів і суспільства. Створення
позитивного іміджу підприємства у ринковій економіці -це варіант інвестування в
забезпечення довгострокового функціонування, оскільки підприємства з надійною
репутацією мають лояльних споживачів, довгострокових партнерів, широкий доступ до
інвестицій та кредитів тощо.
Модель стратегічного планування, що враховує розмір підприємства. Розміри
підприємств залежать від масштабів попиту, галузевих особливостей, технологій, що
використовуються, тощо. Велика фірма, яка має розвинений апарат управління,
достатню кількість фінансових та інтелектуальних ресурсів, використовує планування в
повному обсязі, з проходженням необхідних етапів, підетапів, процедур та операцій
створення системи планів, проектів і програм. Це пов'язано з тим, що будь-яка помилка
може призвести до збитків і навіть до банкрутства. Великі підприємства витрачають
значні кошти та час на доплановий аналіз і процес планування, оформлення та
узгодження великої кількості документів. Для невеликих фірм малого бізнесу
використовується спрощений варіант стратегічного планування, оскільки обсяги
інформації, що використовується при формуванні планів, досить невеликі, більшість
рішень, що приймаються, стосуються незначної кількості осіб і дуже часто не
оформлюються у вигляді складної системи планових документів. Незважаючи на

21