Page 14 - 4620

Стратегія зростання здійснюється шляхом значного щорічного підвищення
рівня короткострокових і довгострокових цілей над рівнем показників попереднього
року.
Зростання може бути внутрішнім і зовнішнім. Внутрішнє характеризується
розширенням асортименту товарів і обсягом їхнього випуску. Зовнішнє — може бути
виражене у суміжних галузях у формі вертикального і горизонтального зростання.
Розширення організації може відбуватися різними способами, тому виділяють
певні різновиди цієї стратегії:
відносно базового ринку — інтенсивне або концентроване зростання;
відносно виробничого ланцюга — інтегроване зростання;
шляхом розширення набору традиційних видів діяльності — диверсифіковане
зростання.
Інтенсивне зростання – це стратегії, які пов'язані зі зміною товару чи ринку.
Вибір стратегії залежить від рівня насичення ринку й можливості певної організації
постійно оновлювати виробництво.
Інтегроване зростання передбачає розширення організації шляхом створення
нових структур. Переважно цю стратегію може вибрати організація тоді, коли основні
сфери її діяльності мають сильні позиції, або коли організація може отримати додаткові
вигоди внаслідок переміщення в межах галузі — інтеграція з постачальниками,
торговельними організаціями, конкурентами.
Цілями і перевагами інтеграції є:
зменшення рівня невизначеності в постачанні і збуті;
обмеження конкуренції;
поліпшення можливості дифузії технологічних інновацій;
зниження витрат.
Розрізняють такі види стратегій інтегрованого зростання: вертикальна
(регресивна, прогресивна), горизонтальна та діагональна інтеграція.
Вертикальна інтеграція - це встановлення зв'язків з підприємством-
постачальником (інтеграція регресивна), чи підприємством-споживачем продукції або
послуг (інтеграція прогресивна).
Методами вертикальної інтеграції виступають консолідація, групування,
франчайзінг і цільова пролонгація.
Горизонтальна інтеграція - це встановлення зв'язків з підприємствами, що
випускають аналогічну продукцію.
Види горизонтальної інтеграції є:
делегування функцій інтеграторові, тобто передача права вирішення низки
питань спільної діяльності;
створення асоціацій;
створення консультативних органів при обмеженні повноважень кожного з
інтегрованих підприємств в узгодженій галузі. В цих випадках певні питання
(наприклад, про ціни на продукцію) можуть вирішуватись після їх затвердження в
консультативному органі;
створення спільних фінансових органів (банків, холдінгів, фінансово-
промислових груп);
створення органів управління майном (трастів);
взаємний обмін акціями для участі в прибутках один одного.
Діагональна інтеграція - це встановлення зв'язків з підприємствами, що не є
суміжними чи однорідними з даним, але включаються в їх технологічний ланцюг.

12