Page 10 - 4620

на запити споживачів, здійснює гнучке регулювання і своєчасні зміни в організації, що
відповідають виклику з боку оточення і дозволяють організації розвиватись в
перспективі.
Стратегічний управління розглядають у таких перерізах:
1. Функціональний - при якому управління розглядається як сукупність видів
діяльності, спрямованих на досягнення певних результатів;
2. Процесний — як цикл розроблення та впровадження стратегії, націлений на
досягнення стратегічної відповідності між організацією та зовнішнім середовищем
3. Елементний —як сукупність елементів, взаємодія між якими забезпечує
формування і досягнення цілей під час реалізації стратегії розвитку організації.
Найчастіше стратегічний менеджмент організації розглядають як систему з трьох
елементів:
а) стратегія, як сукупність управлінських рішень щодо перспективного її
розвитку;
б) відповідна структура управління, зорієнтована на розроблення і впровадження
стратегії;
в) організаційна культура.
2.Концепція стратегічного управління.
На сьогоднішній день домінуючим та ефективним є підхід до управління, в основі
якого лежить стратегічне мислення.
Стратегічне мислення базується на усвідомленні, насамперед керівниками й усім
персоналом, власної відповідальності за довгострокове існування та розвиток
підприємства, необхідності відповідного управління цим процесом і забезпечення
орієнтації всіх видів діяльності на створення та підвищення конкурентоспроможності,
фінансового успіху впродовж тривалого періоду.
Ознаки стратегічного мислення:
адекватна реакція менеджерів на зміни, що
виникають, нові можливості та загрозливі тенденції;
створення середовища, що сприяє активному керівництву та протидіє
тенденціям, які можуть призвести лише до пасивного реагування на зміни ситуації;
здатність до визначення альтернативних варіантів розвитку підприємства;
створення умов для творчого розв'язання проблем підприємства, активізації
новаторства у персоналу;
можливість узагальнювати різні точки зору керівників структурних
підрозділів щодо визначення орієнтирів розвитку підприємства;
координація рішень керівників всіх рівнів управління, що пов'язані зі стратегією.
Стратегічне мислення управлінського персоналу будь-якого підприємства відбито
в понятті «стратегічний рівень підприємства».
Стратегічний рівень — це система знань про можливості та обмеження в
розвитку підприємства, що реалізується у відповідних стратегічних рішеннях і діях.
Стратегічний рівень підприємства можна визначити, отримавши відповіді на такі
запитання.
1. Якими є рівень знань і наявний обсяг інформації про ситуацію: в економіці, на
ринку, в галузі, у конкурентів, у партнерів, у розробників нових продуктів та
технологій?
2. Відповідає чи ні наявний стан підприємства вимогам розвитку в середовищі,
що склалося?
3. Чи є на підприємстві обгрунтована система цілей розвитку в коротко-та
довгостроковому періоді?
4. Як розробляється стратегія підприємства, за допомогою яких методів?
8