Page 160 - 4601

4.6 Особова картка: правила ведення, оформлення, зберігання.

На всіх робітників і службовців, прийнятих на постійну, тимчасову або
сезонну роботу, заводяться особові картки, необхідні для аналізу складу й

обліку руху кадрів.
Особові картки заповнюють на підставі опитування працівника і

відповідних документів: паспорта, трудової книжки, документів про освіту,

військового квитка. Особова картка працівника є основним документом з

обліку особового складу на підприємстві. Всі записи, зроблені в картці,

мають бути документально підтверджені. На підставі паспорта працівника

вказують: П.І.Б.; рік, місяць, число народження; серію, номер паспорта, ким і

коли його видано; домашню адресу; родинний стан. Дані про загальний і

безперервний стаж роботи, переміщення працівника, про останнє місце

роботи, дату й причину звільнення з останнього місця роботи зазначають на

підставі записів у трудовій книжці. На підставі диплома роблять відповідні

записи. Особову картку заповнює працівник відділу кадрів, інспектор по

кадрах або особа, якій наказом керівника поставлено за обов'язок ведення

кадрового діловодства, в одному примірнику, від руки (розбірливо) або на

друкарській машинці. Усі записи в особовій картці формулюють: повністю,

без скорочень. Обов’язково проставляють дату заповнення картки й дають

підписатися особі, на яку оформлено картку.

У разі звільнення працівника в картці проставляють номер і дату наказу,

зазначають причину звільнення. Після звільнення працівника його особову

картку зберігають у кадровій службі в окремій картотеці в алфавітному

порядку протягом двох років, потім підшивають до справи і здають в архів

підприємства, установи, організації, де вона зберігається 73 роки.

159