Page 184 - 4598

Стратегія освоєння і заповнення «ринкових ніш» полягає в
проведенні наукових і технічних досліджень, активної інноваційної
діяльності та маркетингу. Вона використовується з найбільшим
успіхом в умовах швидкої зміни кон’юнктури ринку та структури

виробництва. Цю стратегію називають ще стратегією активних
НДДКР і наступального маркетингу, оскільки її використання
потребує проведення ретельного вивчення ринку, організації

рекламних заходів, забезпечення організаційної адаптації
підприємства до змін середовища.
Стратегія, яку використовують малі наукомісткі фірми, є одним
з різновидів стратегії захоплення «ринкових ніш».

Малі наукомісткі підприємства працюють у сфері новітніх
високих технологій і називаються ризиковими або венчурними.
Багато з них створюються або самими вченими, що розробляють нову

інноваційну ідею, або за їхньою безпосередньою участю. Стратегія
венчурних підприємств спрямована на розроблення нових
технологічних рішень для реалізації стратегії зростання у формі

інтенсифікації та диверсифікації ринку. Корпорації прагнуть
створювати внутрішні венчурні підрозділи, основою яких є
самостійна новаторсько-підприємницька група («Спін-оф»),

діяльність якої пов’язана з комерційним ризиком у сфері НДДКР.
«Внутрішній» венчур є найбільш зваженим і разом з тим ефективною
стратегією проникнення в нові галузі виробництва.
Оборонна стратегія — орієнтована на збереження стабільних

позицій організації на ринку. До оборонних належать такі стратегії:
імітації, захисту, оперативного реагування, очікування.
Стратегія імітації базується на використанні вже відомих

технологій і їх розвитку згідно з вимогами специфічного ринку.
Наприклад, фармацевтична промисловість, що виготовляє
ліцензовані ліки або популярні ліки на закінчених патентах. Фірма,
що проводить стратегію імітації, не несе витрат на дослідження (за

винятком витрат на придбання ліцензій) і тому може досягати
значного зниження витрат і високої рентабельності продажу. Головна
увага при використанні стратегії імітації приділяється швидкому

освоєнню технології і запуску товару у виробництво.
Творчий імітатор не робить винаходів продукту чи послуг, він
удосконалює і розміщує їх на ринку. Наприклад, персональний

комп’ютер «ІБМ» практично нічим не відрізняється від комп’ютера

184