Page 179 - 4598

Єдиної стратегії для всіх організацій не існує. Кожна організація
(підприємство, компанія, фірма) навіть однієї галузі унікальна, тому і
визначення її стратегії також оригінальне, бо залежить від позиції
підприємства на ринку, його потенціалу, динаміки розвитку,

поведінки конкурента, стану економіки, соціального середовища і
багатьох інших чинників. Є різні підходи до визначення
«стратегоутворюючих чинників» та цільової функції щодо них, яка і

визначає тип стратегії. У табл. 5.1 наведені чинники, які
враховуються під час визначення інноваційної стратегії.
Деякі типи стратегій за цією класифікацією дещо подібні за
підходами і відрізняються тільки об’єктом основної орієнтації —

наприклад, на дослідження, продукт чи технологію.
Найчастіше використовується класифікація стратегій
організацій, запропонована М. Портером. Відповідно до неї

виділяються дві основні групи інноваційних стратегій: наступальні
(активно і помірно наступальні) та оборонні.
Активна наступальна стратегія (стратегія лідерства) — означає

поставлення за мету стати першим, провідним підприємством у
певній сфері діяльності та збуту. Зазвичай навіть великі та потужні
підприємства не ризикують використовувати її в рамках широкого

кола видів продукції. Як правило, вона застосовується лише
відповідно до одного чи кількох окремо взятих продуктів, там, де
існують сприятливі умови для здійснення такої стратегії (ресурси,
науково-технічний потенціал). Активна наступальна стратегія є дуже

ризиковою з точки зору завоювання та збереження ринкових позицій
і пов’язана зі значними витратами ресурсів. Проте використання цієї
стратегії може принести вагомі результати. Активну наступальну

стратегію використовують атакуючі фірми. Дослідження, які
проводять у таких організаціях, спрямовані на те, щоб шляхом
випуску унікальної продукції витіснити конкурента, зайняти
домінуючі позиції в галузі, завоювати нові ринки.

Лідер — це фірма, яка робить найбільший внесок у розвиток
базового ринку. Вона використовує стратегію інтенсивного
зростання. Цю стратегію вибирають на початкових стадіях життєвого

циклу продукту, коли ще розширюється глобальний попит, а
взаємний тиск конкурентів, за наявності великого потенціалу
зростання, ще незначний.

179