Page 174 - 4598
P. 174
Слід зазначити, що будь-які стратегічні кроки організації мають
інноваційний характер, оскільки вони так чи інакше ґрунтуються на
нововведеннях в економічній, виробничій, збутовій чи управлінській
сферах. Наприклад, одна з характерних для ринкового
господарювання стратегій — продуктова — спрямована на розвиток
нових видів продукції та технологій, сфер і методів збуту, тобто
базується виключно на інноваціях. Це стосується й інших типів
стратегій. Так, стратегія розвитку організації передбачає
забезпечення сталих темпів її зростання та функціонування в
перспективі і ґрунтується на використанні науково-технічних
досягнень у сфері техніки, організації, технології, управлінні, тобто
на комплексі інновацій.
Проте з метою планування інноваційних процесів доцільно
стратегії інновацій розглядати окремо. Стратегія нововведень
(інноваційна політика) передбачає об’єднання цілей технічної
політики та політики капіталовкладень і спрямована на впровадження
нових технологій і видів продукції, послуг. У цьому розумінні
стратегічне управління інноваціями орієнтується на досягнення
майбутніх результатів безпосередньо через інноваційний процес.
За своїм змістом інноваційна стратегія враховує основні базисні
процеси в організації і в її зовнішньому середовищі, можливості
зростання інноваційного потенціалу організації.
Саме інноваційні стратегії є основою сучасного інноваційного
менеджменту в умовах постійних змін навколишнього середовища.
Кризова ситуація в інноваційній сфері української економіки
зумовлена насамперед відсутністю інноваційної стратегії в
управління інноваційною діяльністю. На думку дослідників,
головною метою інноваційної стратегії в нашій державі є запобігання
розпаду науково-інноваційної сфери і створення передумов для
швидкого та ефективного впровадження технічних і технологічних
інновацій у всіх сферах господарської діяльності, забезпечення
структурно-технологічної передумови як на рівні підприємств, так і
економіки в цілому.
В основі розробки інноваційної стратегії мають лежати
стратегічні управлінські рішення, які:
• орієнтовані на майбутнє і на постійні зміни середовища;
• пов’язані з залученням значних матеріальних ресурсів,
широким використанням інтелектуального потенціалу;
174