Page 175 - 4598

• характеризуються гнучкістю, здатністю адаптуватися до змін
ринкових умов;
• ураховують неконтрольовані організацією зовнішні чинники.
Інноваційними стратегіями можуть бути: інноваційна діяльність

організації, що спрямована на одержання нових продуктів, технологій
і послуг; застосування нових методів НДДКР, виробництва,
маркетингу й управління; перехід до нових організаційних структур;

застосування нових видів ресурсів і нових підходів до використання
традиційних ресурсів. Відносно внутрішнього середовища
інноваційні стратегії підрозділяються на кілька великих груп:
продуктові (портфельні, підприємницькі, бізнес-стратегії, скеровані

на створення і реалізацію нових виробів, технологій і послуг);
функціональні (науково-технічні, виробничі, маркетингові, сервісні);
ресурсні (фінансові, трудові інформаційні, матеріально-технічні);

організаційно-управлінські (технології, структури, методи
управління). Це спеціальні інноваційні стратегії.
Інноваційні стратегії є також однією зі складових економічної

стратегії і з цього боку можуть розглядатися як набір правил, методів
і засобів пошуку найкращих перспективних для організації напрямів
розвитку науково-технічних досліджень, ресурсної політики для їх

реалізації.
В основі розробки інноваційної стратегії лежать такі підходи:
• визначення пріоритетних напрямів інноваційної діяльності,
виходячи з цілей і завдань базисних стратегій фірми;

• скорочення кількості рівнів в управлінні з метою прискорення
процесу «дослідження — виробництво — збут»;
• максимальне скорочення строків розроблення інноваційних

проектів і впровадження нововведень, використовуючи певні
принципи організації роботи: паралельне та інтегральне вирішення
інноваційних завдань.
Прийняття інноваційної стратегії здійснюється на вищому рівні

керівництва організацією й управління службою НДДКР. Вище
керівництво встановлює орієнтири для керівників служб НДДКР, які
вони використовують для визначення локальних цілей і стратегій,

приймають рішення відносно обсягу, інтенсивності роботи, характеру
використання одержаних результатів. Виходячи з зазначеного,
розрізняють такі групи стратегічних рішень:

• виділення асигнування;

175