Page 42 - 4584

галузі, рівень вимог, навчальна успішність обумовлюють конкретні
особливості соціалізації студентства та подальшої трудової
діяльності за обраним фахом. Водночас можливим є формування
негативного ставлення до професії, розчарування від перебування
у вузі, негативні емоційні переживання щодо майбутнього
працевлаштування, загальна життєва розбалансованість,
виникнення екзистенційного вакууму. Професіоналізація розвитку
особистості студента передбачає поглиблення інтересу до обраної
професії, формування необхідних знань і навичок, зростання
соціальної компетентності, підвищення професійної самостійності
та відповідальності, прагнення до самоствердження в праці.
Студентські роки – час не тільки професійної підготовки, це
час любові, створення сім'ї, народження і виховання дітей. Існують
статеві розбіжності особистісної значимості сфер реалізації:
професійно-громадської чи комунікативної. Ядро особистості і
самосвідомість юнака більшою мірою залежить від його
професійного самовизначення та досягнень у вибраній сфері
діяльності. Традиційне уявлення про жіночність надає більшого
значення сім’ї, тому для дівчат часто важливішими є
міжособистісні стосунки. Проте, індивідуальні розбіжності
становлення ідентичності мають більше значення, ніж вікові та
статеві.
Суперечності, притаманні студентському віку:
 між розвитком інтелектуальних і фізичних сил студента і
жорстким лімітом часу та економічних можливостей для
задоволення збільшених потреб (соціально-психологічна);
 між прагненням до самостійності у доборі знань і досить
жорсткими формами і методами підготовки фахівця певного
профілю (дидактична);
 між великою кількістю інформації, що надходить різними
каналами, розширює знання студентів, і відсутністю часу, а
іноді бажання розумової переробки, що призводить до
поверховості у знаннях і мисленні (психолого-педагогічна).

41