Page 38 - 4584

Методи виховання — шляхи і способи діяльності
вихователів і вихованців з метою досягнення виховних цілей.
- Методи формування свідомості особистості: бесіди,
лекції, методи дискусії, переконання, навіювання, приклад.
- Методи організації діяльності, спілкування, формування
позитивного досвіду суспільної поведінки: вимога,
громадська думка, довір'я, привчання, тренування, створення
виховних ситуацій, прогнозування.
- Методи стимулювання діяльності і поведінки: гра,
змагання, заохочення, покарання.
- Методи самовиховання: самопізнання, самооцінювання,
саморегуляція.
Під вихованістю у педагогіці розуміють комплексну
властивість особистості, яка характеризується наявністю і ступенем
сформованості соціально цінних якостей і властивостей, що
відображають усебічність її розвитку.
Ступені вихованості: активна позиція; пасивна позитивна
позиція; нестійка позиція; негативна позиція.

4.3. Компетентність виступає як поєднання психічних
якостей, що дозволяють людині діяти самостійно та ефективно,
виконувати конкретні трудові функції, творчо застосовувати знання
та вміння, адекватно взаємодіяти в соціумі та в професійному
оточенні.
Ключові компетентності особистості:
- компетентності відносно себе як суб’єкта життєдіяльності
(збереження свого фізичного і психічного здоров’я,
самоповага, розуміння свого місця в житті,
самовдосконалення та саморозвиток, прагнення до успіху,
постановка адекватних життєвих цілей);
- компетентності відносно взаємодії з іншими людьми
(соціальна відповідальність, навички ефективного
спілкування, вміння налагоджувати близькі та ділові

37