Page 36 - 4584

Структура процесу виховання передбачає:
1. Оволодіння знаннями, нормами і правилами поведінки.
2. Формування почуттів (стійких емоційних відношень до
явищ дійсності).
3. Формування переконань (інтелектуально-емоційного
ставлення суб'єкта до будь-якого знання як до істинного (або
неістинного).
4. Формування певних умінь і позитивно спрямованих звичок
поведінки.
Основні принципи виховання: цілеспрямованість виховання;
зв’язок виховання з життям; єдність свідомості і поведінки у
вихованні; виховання в праці; комплексний підхід; виховання
особистості в колективі; поєднання педагогічного керівництва з
ініціативою і самодіяльністю вихованців; поєднання поваги до
особистості вихованця з розумною вимогливістю до нього;
індивідуальний підхід до кожного вихованця; принцип
систематичності, послідовності й наступності у вихованні; єдність
педегогічних вимог закладу освіти, сім’ї і громадськості; опора на
позитивне в людині; народність; культуровідповідність; етнізація.
Метою виховання особистості є її підготовка до повноцінного
суспільного життя, яке передбачає виконання ролей громадянина,
трудівника, громадського діяча, сім'янина, товариша.

4.2. Напрями виховання
- Громадянське виховання — формування громадянськості як
інтегрованої якості особистості, що дає людині можливість
відчувати себе соціально, політично і юридично дієздатною
та захищеною.
- Розумове виховання — діяльність вихователя, спрямована
на розвиток інтелектуальних сил і мислення студентів з
метою прищеплення культури розумової праці. Розумовий
розвиток — процес розвитку інтелектуальних сил,
пізнавальних здібностей мислення. Науковий світогляд —

35