Page 16 - 4584

та оцінює їх працю. Учні засвоюють (сприймають, осмислюють,
запам'ятовують) знання, перетворюють узагальнений наукою досвід
людства на особисте надбання, набувають навичок та умінь
оперування знаннями, використання їх для вирішення навчальних
завдань і практичної діяльності.
Отже, виховання, освіта і навчання — три найважливіші
напрями педагогічної діяльності, які органічно пов'язані між собою
і доповнюють один одного. Їхній взаємозв'язок — одна з основних
педагогічних закономірностей. Навчання неодмінно виконує
виховну функцію, а у виховній роботі, в яких би формах її не
здійснювали, обов'язкові певні елементи навчання: використання і
застосування знань, пояснення, показ, наслідування, засвоєння та
ін. Освіта сприяє формуванню світогляду, набуттю певної суми
знань.

2.2. Педагогіка вищої школи — наука про закономірності
навчання і виховання студентів, а також їх наукову і професійну
підготовку як фахівців відповідно до вимог держави.
Педагогіка вищої школи — галузь педагогічної науки, яка
вивчає педагогічні закономірності й засоби організації та
здійснення освітнього процесу (самоосвіти), навчання, виховання
(самовиховання), розвитку (саморозвитку) і професійної підготовки
студентів до певного виду діяльності й суспільного життя.

Предметом педагогіки вищої школи є:
- навчально-виховний процес та процес професійної
підготовки спеціаліста, культурної еліти сучасного
суспільства;
- вивчення закономірних зв'язків, які існують між
розвитком, вихованням та навчанням у ВНЗ;
- розробка на цій основі методологічних, теоретичних та
методичних проблем становлення сучасного висококва-
ліфікованого спеціаліста у будь-якій галузі матеріального
чи духовного виробництва.
Метою науки є дослідження закономірностей розвитку,
виховання і навчання студентів і розробка на цій основі шляхів
удосконалення процесу підготовки кваліфікованого спеціаліста.

15