Page 18 - 4565

z 2 3

2
І І ч в .
V І ч в .
- y 1 3 3

І ч в . V ч в .
0

x 1 2 І І І ч в . V I I ч в . - x
1 1
y 1 3
I V ч в . V I I I ч в .

- z 2 3
Рисунок 2.1
Три площини проекцій при своєму перетині по всіх
трьох осях ОХ, ОY та OZ утворюють вісім тригранних кутів, поділяючи при
цьому простір на вісім частин – вісім октантів.
Нумерація та відлік октантів показані на рис.2.1 (простір першого
октанту виділений товстішими лініями). Ребрами цих октантів є половини осей
ОХ, ОУ та OZ , а площинами – відповідні частини площин проекцій π 1, π 2 та π 3;
для площини π 1 – передня ліва та задня ліва, передня права та задня права; для
площини π 2 – верхня ліва та нижня ліва, верхня права та нижня права; для
площини π 3 – верхня передня та нижня передня, верхня задня та нижня задня.
Точку “О” перетину осей називають початком осей проекцій.
Додатні значення координат по осі ОХ відкладають вліво від початку
(точки О), від’ємні - вправо; додатні значення координат по осі ОY відкладають
від точки О до спостерігача, від’ємні – від нього; додатні значення по осі OZ
відкладають від точки О вверх, від’ємні - вниз від неї. За напрямком осей та
частин площин проекцій легко можна виділити довільний октант окремо. У
таблиці 2.1, показаній нижче, наведено знаки по всіх трьох осях для точок,
розміщених у кожному з восьми октантів.

Таблиця 2.1

Осі О К Т А Н Т И
проекцій I II III IV V VI VII VIII
абсцис (х) + + + + - - - -
ординат + - - + + - - +
(у)
аплікат (z) + + - - + + - -

17