Page 54 - 4523

лінеаризацією.
Плавність функції F o  x o дозволяє здійснювати ще і

звичайну лінеризацію
y  k н x , (1.81)
o
o
 dF 
де k н   o  x  0 – передавальний коефіцієнт
 o

 dx o 
нелінійного елемента для повільної складової. Наприклад, для
двопозиційного реле передавальний коефіцієнт
c 2
k  . (1.82)
н
x  вт
Ефект згладжування тим сильніший, чим більша
амплітуда високочастотного сигналу. Однак слід зауважити,
що зі збільшенням амплітуди x вт зменшується
передавальний коефіцієнт k . Частота зовнішнього
н
періодичного впливу повинна бути більшою, ніж смуга
пропускання лінійної частини системи.
11.6. Основи розрахунку нелінійних систем
при випадкових впливах
Аналіз нелінійних систем, підданих випадковим впливам,
являє собою, як правило, дуже складне завдання. Роз-в’язати
його можна тільки наближено і тільки для деяких особливих
випадків. Так, якщо зовнішній випадковий вплив змінюється
повільніше, ніж власні автоколивання системи, то можна
повністю застосовувати методи статичної динаміки. При
цьому нелінійний елемент системи попередньо піддають
вібраційній лінеаризації (див. 1.5).
Найбільш широко в інженерній практиці
використовується метод статичної лінеаризації нелінійностей,
розроблений проф. І.Є.Козаковим. Суть цього наближеного
методу полягає у заміні нелінійного елемента такою лінійною
ланкою, властивості вихідного сигналу якої близькі до

53