Page 59 - 4523
P. 59

умов  еквівалентності  його  вихідного  сигналу  y e  t ,  сигналу
           y  t   на  виході  реальної  нелінійності.  В  ролі  умов  статичної
           еквівалентності    (тобто   еквівалентності    в   середньому)
           використовують один із наступних двох критеріїв.
               Суть першого критерію в потребі рівності математичного
           очікування і дисперсії двох сигналів, тобто
                                 m y   m ye   k o m x  ;  
                                                     
                                                                        (1.91)
                                 D y   D ye   k 1 2 D x  .  
                                                     
               Другий     критерій    вимагає    забезпечення     мінімуму
           середнього  квадратичного  відхилення  сигналу  y       e  t   від

           сигналу   ty  .  Коефіцієнт  k   згідно  з  двома  критеріями
                                          0
           виходить завжди однаковим і рівним
                                              m y
                                            k    .                  (1.92)
                                          o
                                              m x
               Коефіцієнт  k  згідно з першим критерієм рівний
                            1
                                         D       
                                  k       y      y  ,             (1.93)
                                   1
                                         D x      x
               і згідно з другим критерієм
                                               R    0
                                             k   yx  ,              (1.94)
                                           1
                                                D x
                           
               де  R    0    mx      dxxWxf  .
                    yx            x
                            
               Формули (1.92) і (1.93) витікають безпосередньо з виразів
           (1.90)  і  (1.91).  Висновок  формули  (1.94)  подається  в
           спеціальних монографіях з теорії нелінійних систем.
               Знак  коефіцієнта  k   у  формулі  (1.95)  визначається
                                     1
           характером функції   xf   в точці  x   m ; якщо вона зростає,
                                                     x


                                            58
   54   55   56   57   58   59   60   61   62   63   64