Page 53 - 4523

При цьому допускають, що на інтервалі розкладу, рівному
періоду сигналу x в  t , складова x o  t практично не

змінюється, тобто x o   constt  . Тоді аналогічно з основним
процесом гармонічної лінеаризації [див. (1.34)] можна замість
нелінійної залежності
 ty н  f  ,x o x в  t (1.76)

записати гармонічне лінеаризоване рівняння
y н  t  y  q x вт   tx в . (1.77)
o
Коефіцієнт q визначається аналогічно – за формулами
(11.31) і (11.33). Складова y відповідає нульовому члену
o
розкладеного періодичного сигналу  ty н в ряд Фур’є, тобто
T 2
2
y   f x o x , в  dtt . (1.78)
o
T
 T 2
Очевидно, що цей член буде залежати від типу функції
f , від повільної складової x і від амплітуди x вт
o
1
високочастотного сигналу, тобто
y  F x x ,  або y  F  x (1.79)
o o вт o o o
Так, наприклад, для двопозиційного реле без зони
безвідчутності залежність (1.79) приймає вигляд
c 2 x
y  arcsin o . (1.80)
o
 x вт
Таким чином, бачимо, що умови проходження основного
сигналу x через нелінійний елемент залежать від амплітуди
o
доповнюючого сигналу x .
в
Для більшості однозначних нелінійностей графік функції
F o  x o , рис. 1.17, б) маємо плавну форму (навіть для
релейних елементів). Цей ефект згладжування нелінійностей
для повільної складової, досягнутий накладкою
високочастотних коливань, називається вібраційною

52