Page 13 - 449

недостатньо, використовують спеціальні вправи, розбирають ігри з
поясненням дій на дошці, макеті.
Гравці часто виявляються дуже збудженими, що призводить
до поспішних дій, порушень дисципліни й етики поведінки. Педагог
повинен запобігати їх появі, виховувати в учнів уміння
контролювати свої вчинки, підпорядковувати їх інтересам
колективу, з повагою ставитися до товаришів по команді та до
суперників, грати чесно, додержуючи правил гри.
У розв'язанні цих завдань особливе значення має суддівство.
Втручаючись у гру, оцінюючи дії гравців і вимагаючи неухильного
додержування правил, суддя спрямовує хід гри.
Підрахунок результатів має бути наочним. Для цього
систематично повідомляють про зміни в рахунку і час гри. У
суддівстві важливу роль відіграє сигналізація. Із цією метою
користуються свистком, оплеском, прапорцем. Вибір засобу
сигналізації залежить від характеру гри та складу гравців.
Дуже важливо вміло дозувати навантаження в грі. Адже
надмірна емоційність під час гри заважає дітям контролювати свій
стан. Коли з'являються симптоми втоми (пасивність, порушення
точності і контролю дій, блідість тощо), потрібно зменшити
навантаження. Регулювати його можна різними способами:
скоротити тривалість гри, ввести перерви, змінити кількість гравців,
зменшити ігровий майданчик, змінити правила гри тощо.
Закінчувати гру треба своєчасно. Затягування може призвести
до зниження інтересу в гравців, їх перевтоми. Передчасне або
раптове закінчення викликає незадоволення в учнів. Щоб уникнути
цього, педагог повинен вкластися в час, відведений для гри.
Закінчують гру завжди організовано: зупиняють гравців,
підраховують результати й оголошують переможців. Після цього
керівник проводить розбір гри, оцінює результати, указує на
помилки гравців, зазначає, що було позитивне в грі, пояснює
найдоцільніші способи ігрових дій. Бажано відзначити кращих
ведучих, капітанів, суддів, звернути увагу на порушення правил
гри, дисципліни.