Page 133 - 4473

– владу винагороди. Влада, в основі якої лежать
винагороди, використовує бажання підлеглих отримати
винагороду в обмін на виконану дію (роботу), певну
поведінку тощо. Сила винагороди буде тим відчутнішою, чим
чіткіше простежується зв’язок між стараннями,
наполегливістю, самовідданістю і досягненням результатів з
однієї сторони та позитивною реакцією лідера – з іншої. До
недоліків можна віднести: обмеження розмірів винагород;
обмеження законодавчими актами, положеннями, політикою
фірми; те, що не завжди можна встановити ставлення
працівника до винагороди.
– експертну владу. Влада експерта в своїй основі має
вплив через «розумну» віру. Виконавець свідомо й логічно
приймає на віру цінність знань експерта (керівника). Чим
більші досягнення у експерта (керівника), тим більше у нього
влади.
– еталонну владу (влада власного прикладу того
керівника, що впливає). Влада прикладу (еталонна)
формується на засадах харизми, тобто не за логікою, не за
традиціями, а ґрунтується на силі особистих якостей або
здібностей лідерів.
До недоліків доцільно віднести: деяку самовпевненість
керівника; можливість його відмови від інших видів влади.
– законну (традиційну) владу. Випливає із статусу
керівника в організації. Виконавець вірить у те, що керівник
має право віддавати накази, а його обов’язок – виконувати їх.
Законна влада базується на традиціях. Функціонування
організації повністю залежить від здатності підлеглих за
традицією визнав авторитет законної влади.
Підходи до керівництва
Підхід з позицій особистих якостей базується на
виявленні властивостей та особистих характеристик
«ефективних» керівників. Спроби визначити, якими рисами
характеру повинен володіти ідеальний керівник, складають

132