Page 25 - 4444

спалахуючого". Разом з тим Геракліт розвинув наївні діалектичні уявлення своїх

попередників, започаткувавши усвідомлення діалектики як філософського

методу мислення, він указав на універсальне джерело руху і змінення речей: це

джерело-протиріччя як єдність ("гармонія") і боротьба протилежностей, які

прогнозують космос у цілому і кожне явище окремо.

Отже, матеріалізм іонійських філософів за своєю конкретно історичною

формою гілозоїстичний, в чому головним чином і проявляється його світоглядна

непослідовність.

Елеатська метафізика відкриває, початок ідеалізму. Подібно о своїх

попередників піфагорійці та елеати шукали першопричинні основи буття, але

їхня увага при цьому була сконцентрована не на речовинному субстраті

світобудови, а на пануючому "управлінському началі" (на незмінному констру-

ктивно-розумовому принципі), яке надихає все рухливе і мінливе, а саме

непідвладне просторово-часовій стихії становлення. Ксенофан визнанням не-

змінності першоначала (Бога) і всього сущого засновує принцип, розвиток якого

породив метафізику Парменіда, протилежну діалектиці Геракліта. Началом у

Ксенофана виступає не матеріальне, а саме "Божество" до якого не можна

застосовувати поняття "розвиток". Субстанція світу і Бог одне і те ж, Бог є

втіленням якісної єдності і абсолютної незмінності.

Елеати заперечують числовий ідеалізм піфагорійців і постулюють

абстрактний символ єдиного, неділимого, вічного і нерухомого Буття,

незалежного від чуттєво сприйнятих речей з народженням їх, мінливим

існуванням і смертю. Парменід, за логікою філософського розвитку,

послідовник Ксенофана, але в філософській системі Парменіда, метафізичне

розмежування істинного Буття (єдиного Бога) від неістинного (Буття реальної

доступної для органів чуття природи) набуває більш чіткої форми і стрункого
логічного доведення. Суть його задуму полягає у протиставленні реального та

ірраціонального буття. Філософська парадигма Парменіда складається з двох
частин: з інтерпретації того Буття, яке є предметом дослідження істини; і

аналізу думки, яка розповсюджується на фізичний світ.

24