Page 29 - 4444

практику – про діяльність людини;

поетичну – про поетику і риторику.

Хоча Аристотель за традицією називає філософське знання "мудрістю",

характер самої філософії у нього змінюється. Вперше в історії філософії

філософське знання зближується з науковим, ставиться в один ряд. Філософія

відверто називається наукою. Отже, за Аристотелем, філософія постає наукою,

що досліджує суще як таке, а також те, що притаманне йому саме по собі.

Кризовий щодо рабовласницького суспільства і перехідний (до феодалізму)

характер епохи еллінізму виявляється у після аристотелівській філософії

виразним інтересом до проблем морально-етичного плану, до суб'єктивної

тематики. Ця обставина чітко простежується в усіх трьох провідних

філософських напрямках елліністичної філософії-епікурезмі, стоїцизмі,

скептицизмі.

У 306 р. до н.е. Епікур застосував в Афінах філософську школу.

Відроджуючи концептуально положення демокрітівської філософії він надав їй

зовсім іншого звучання. Якщо у Демокріта атоми рухаються у порожнечі ви-

ключно під дією необхідності, то в Епікура поруч з дією необхідності - атом

проявляє властивість "самочинного відхилення" від "лінії необхідності". Го-

ловний сенс своєї ідеї про самочинне відхилення від лінії необхідності Епікур

вбачає в правилі "мудрого життя" — у "відхиленні від незадоволення", яке

випливає з цієї ідеї.

Стоїки виходили з того, що в світі панує невблаганна необхідність, людина

повністю залежить від зовнішнього світу. Треба глибоко вивчати природу і її

необхідність, щоб добровільно підкорятися їй. І мудрець, і невіглас підкоряється

необхідності, але "мудрого необхідність веде, дурня ж - волочить". Мудрість

допомагає стримувати ефекти. Для стримування ефектів треба виробити в собі
чотири чесноти: розсудливість, невибагливість, справедливість, мужність.

Тільки таким чином можна виробити ідеальний спосіб відношення до світу-
апатію (відсутність переживань, безпристрасність).

Скептицизм так само як і епікуреїзм та стоїцизм, констатує «розчинення»
індивіда у суспільно-природничому світопорядку. Це "розчинення" (на відміну

28