Page 23 - 4444

основному поза будь-яким культом і незалежно від нього і вже в передісторичну

епоху досягаю високого рівня раціоналізації і змирщення, які передують появі

філософської раціональності. По-третє, антична філософія складалась в

обстановці плідних ділових і світоглядних контактів греків з країнами

Стародавнього Сходу, які значно розширили їхні культурні й пізнавальні

інтереси спонукавши тим самим до самостійних теоретичних пошуків і

узагальнень.

Слід звернути увагу насамперед на те, що філософія Стародавньої Греції

започатковує європейську філософію. Саме тут виробляється той стиль

філософствування і та проблематика, яка визначила подальший розвиток любо-

мудрості на європейському континенті. Мислителі давньої Греції ввели у

філософію і культуру загалом поняття "Логос" як розумного упорядковуючого

космічного начала, яке згодом переростає у таку рису менталітету

західноєвропейського етносу як раціоналізм.

Грецька філософія, особливо рання, за своїми проблемними інтересами є

космоцентричною, тобто орієнтованою насамперед на космос як на безумовну

реальність і найвищу цінність. Вона починається з постановки питання про

першооснову всього сущого ("архе"), про ту невидиму і розумово осяжну

єдність світу, яка схована за чуттєво сприйнятною різноманітністю явищ. Таке

"предметно-речове" бачення світового універсуму і становить ментальне

підґрунтя західної філософської парадигми, типові риси якої знаходимо в

античній філософії давньої Еллади.

Яка ж логіка поступального руху античної філософської думки? Яка

специфіка прогресуючого розвитку філософії? Уже у найдавнішій період свого

становлення в ній намітилися протилежні підходи щодо вирішення цих питань,

а разом з тим і розкол на конфронтуючі тенденції.
Мілетська школа відповіла на ці питання з позиції наївного матеріалізму. Її

представниками були Фалес, Анаксимандр, Анаксимен. Першооснову речей
вони вбачали в образі певного тілесного елемента," або матеріальної стихії

("стойхеон"). Для Фалеса — це вода, для Анаксимена-повітря, для
Анаксимандра-"апейрон", середнє між ними, а тому невизначений стан

22