Page 26 - 4444

У відповідальності з двома частинами філософського вчення і з метою

побудови про них знання Парменід застосовує дві аксіоми: 1) "Буття є, небуття

нема" — як шлях істини; 2) "Буття нема, небуття є" — як хибний шлях. Тобто

джерелом істини Парменід вважає розум, мислення, а джерелом за- блудження -

відчуття. Отже, два протилежні положення (істина і заблуджєн- ня) і джерело їх

знання (мислення і відчуття) застосовуються Парменідом до двох основних

понять його філософської системи - Буття і небуття. Таким чином розум пізнає

те, що не рухається, вічно незмінне; чуттєві органи пізнають те, що плинне,

позірність, видимість. Разом з тим Парменід втрачає довіру до самоочевидності

емпіричного досвіду, до реальності зовнішнього світу і відкриває шлях

метафізиці як ученню про потойбічні і недоступні для чуттєвого пізнання

сутності.

Найбільш закінченої форми грецький матеріалізм набуває у світогляді

Демокріта. Він пов'язав увесь накопичений досвід науки і практики з

послідовною матеріалістичною теорією буття і пізнання. У вченні про буття

Демокріт головне завдання вбачав у поясненні феномена руху. У пошуках

причин його він висуває гіпотезу щодо найдрібніших неподільних частинок, або

атомів, і порожнечі, в якій ці частки рухаються завдяки притаманній їм силі

ваги. Отже, всі процеси в природі є продуктом протиріччя між атомами і

пустотою як умовою можливості руху їх. Послідовно проводячи цей детерміні-

стичний принцип, Демокріт дає матеріалістичне пояснення походженню

космосу із спонтанного вихрового руху атомів. З позиції атомістики Демокріт

тлумачить сутність і функції психічних явищ, зводячи душу й усі розумові

процеси до руху й асоціацій особливих вогнеподібних атомів, що відзначаються

тонкістю, легкістю та інтенсивною здатністю проникати будь-куди. У теорії

пізнання Демокріт, вірний висхідній атомістичній передумові, доходить до
припущення подвійного роду якостей об'єктів, що пізнаються: якостей

справжніх, притаманних самим об'єктам, і якостей уявних, залежних від нашої
здібності чуттєвого сприйняття. Розуміння світобудови, яке запропонував

Демокріт, виявилося найпослідовнішим матеріалістичним вченням, яке тільки
знала антична думка.

25