Page 20 - 4444
P. 20

філософію  автоматично.  їх  неможливо  пов'язати  причинно-  наслідковим

               відношенням:  емпіричне  знання-причина,  філософія-наслідок.  Отже  філософія

               народжується  з  емпіричного  знання,  не  інакше  як  "дивуючись"  йому,  і  тим

               самим вказує на його обмеженість і спонукає до удосконалення.

                     Інші  зв'язки  між  міфологією  і  філософією.  З  першого  погляду  міф  і

               філософія є принципово різними типами мислення: міф — це доісторична, ко-

               лективно-несвідома форма світогляду, а філософія, навпаки, вже у своїх перших

               історичних  проявах  про  себе  як  про  індивідуально-самосвідому  любов  до

               мудрості.  І  все  ж  філософія,  що  формувалася,  при  всій  конфронтації  з

               традиційною  міфологією  знаходиться  з  нею  в  одному  еволюційному  ряду  і  є

               природним  продовженням  її.  Отже  любов  до  мудрості  не  виникає  миттєво,  а

               виробляється  поступово,  походження  її  -  тривалий  процес,  в  якому  філософія

               починається раніше, ніж закінчується міфологія.

                     Однак і духовні передумови не забезпечують походження філософії, якщо

               цю подію не супроводжують соціогенні  причини.  В еволюції філософії маємо

               справу не з «чистим» мисленням, а з конкретними історичними індивідами, які

               займаються  теоретичною  діяльністю.  Доісторична  родоплемінна  спільність  не

               могла  надати  індивідові  такої  можливості  (це  було  б  збитковим  для

               суспільства).  Теоретичне  знання  появляється  не  раніше  ніж  розумова  праця

               відокремлюється від фізичної. Філософія для свого самовизначення потребувала

               дозвілля.  Професіоналізація  філософської  діяльності  розпочинається  із

               руйнування  соціально-економічної  структури  родового  ладу  і  виникнення

               держави, яка надає індивідові мінімум умов для його духовного, в тому числі

               теоретичного,  самовизначення.  У  різних  регіонах  цей  процес  відбувається  по-

               різному.  В  Єгипті  і  Вавилоні  філософія,  не  завершивши  циклу  свого


               становлення,  зупиняється  на  стадії  передфілософії.  Цьому  сприяли  дві
               вирішальні  обставини:  по-перше,  давньо-східна  державність  (деспотія)


               узурпувала владу над первісно-родовим соціумом, у результаті чого відбувалася
               консервація  як  общинного  устрою,  так  і  нерозривно  пов'язаних  з  ним  тради-


               ційних міфологічних структур мислення; по-друге, монополія жерців на знання
               перешкоджала  розвиткові  позакультової  думки,  вираженням  якої  могла  бути




                                                               19
   15   16   17   18   19   20   21   22   23   24   25