Page 20 - 4444

філософію автоматично. їх неможливо пов'язати причинно- наслідковим

відношенням: емпіричне знання-причина, філософія-наслідок. Отже філософія

народжується з емпіричного знання, не інакше як "дивуючись" йому, і тим

самим вказує на його обмеженість і спонукає до удосконалення.

Інші зв'язки між міфологією і філософією. З першого погляду міф і

філософія є принципово різними типами мислення: міф — це доісторична, ко-

лективно-несвідома форма світогляду, а філософія, навпаки, вже у своїх перших

історичних проявах про себе як про індивідуально-самосвідому любов до

мудрості. І все ж філософія, що формувалася, при всій конфронтації з

традиційною міфологією знаходиться з нею в одному еволюційному ряду і є

природним продовженням її. Отже любов до мудрості не виникає миттєво, а

виробляється поступово, походження її - тривалий процес, в якому філософія

починається раніше, ніж закінчується міфологія.

Однак і духовні передумови не забезпечують походження філософії, якщо

цю подію не супроводжують соціогенні причини. В еволюції філософії маємо

справу не з «чистим» мисленням, а з конкретними історичними індивідами, які

займаються теоретичною діяльністю. Доісторична родоплемінна спільність не

могла надати індивідові такої можливості (це було б збитковим для

суспільства). Теоретичне знання появляється не раніше ніж розумова праця

відокремлюється від фізичної. Філософія для свого самовизначення потребувала

дозвілля. Професіоналізація філософської діяльності розпочинається із

руйнування соціально-економічної структури родового ладу і виникнення

держави, яка надає індивідові мінімум умов для його духовного, в тому числі

теоретичного, самовизначення. У різних регіонах цей процес відбувається по-

різному. В Єгипті і Вавилоні філософія, не завершивши циклу свого

становлення, зупиняється на стадії передфілософії. Цьому сприяли дві
вирішальні обставини: по-перше, давньо-східна державність (деспотія)

узурпувала владу над первісно-родовим соціумом, у результаті чого відбувалася
консервація як общинного устрою, так і нерозривно пов'язаних з ним тради-

ційних міфологічних структур мислення; по-друге, монополія жерців на знання
перешкоджала розвиткові позакультової думки, вираженням якої могла бути

19