Page 22 - 4444
P. 22
за їх допомогою можна пояснити розвиток Всесвіту від найпростіших організмів
до появи філософії, тобто Мислення.
Філософія стародавнього Китаю представлена багатьма школами, але
найбільш чітко її характерні риси репрезентовані у конфуціанстві і даосизмі.
Центральне місце у конфуціанстві займають проблеми моральної
поведінки людини, проблеми життя держави, сім'ї й управління суспільством.
Конфуцій особливе місце приділяв вихованню людини у дусі поваги до інших
людей, до суспільства. Головною метою конфуціанства було досягнення
стабільного, поступово еволюціонуючого суспільства. Вчення Конфуція
отримало широке розповсюдження в Китаї та за його межами і в модифіко-
ваному вигляді існує і понині.
Даосизм був спрямований на гармонізацію взаємин з природою. Основну
мету послідовники даосизму вбачали в досягненні довголіття, стану
просвітлення і безсмертя.
Отже, в індійському варіанті філософствування просліджується
"розмитість" меж між людиною та природою у взаємовідношенні "людина-світ",
з домішуванням морально-етичної тематики над натуралістично-емпіричною. У
філософській парадигмі переважає "філософська міфологія", орієнтована на
містичне переживання, одухотворення буття.
Китайський варіант філософствування характеризується "історизацією"
міфів, більш реалістичною увагою до питань державотворення, до виявлення
стосунків між вищими і нижчими, батьками і дітьми. У філософській парадигмі
більш-менш чіткої форми набуває тенденція поступового виокремлення
філософської думки з міфологічного контексту.
2.3 Антична філософія, тобто філософія стародавніх греків і римлян,
зародилася у 6 ст. до н.е. у Греції і проіснувала до 6 ст. н.е. Виникненню
античної філософії сприяла низка таких обставин, без яких воно було б
неможливим. По-перше, філософія зародилася за умов утвердження зрілих
рабовласницьких відносин і встановлення демократичного ладу, який дав
індивідові (вільному громадянинові) можливості для його зростання і
самоствердження. По-друге, античне міфологічне мислення розвивалося в
21
