Page 19 - 4444

орієнтованою на містичне переживання одухотвореності буття і практично

байдужості до раціоналістичних методів осягнення світу.

Походження філософії залишається багато в чому загадковим: не маючи

змоги вивести філософію з її емпіричних передумов, вчені схиляються до

думки, що у своєму походженні вона "звалилася з неба".

Історично філософія зароджується в результаті декількох сприятливих

умов і передумов: якщо такий збіг відсутній (як у цивілізації доколумбової

Америки, у Месопотамії та Єгипті), можна говорити лише про можливість, а не

про справжнє формування її. Які ж мотиви і обставини покликали філософію до

життя?

Насамперед слід визначити психологічні передумови виникнення

філософії. Вже стародавні мислителі замислювалися над тим, що ж відбувається

із свідомістю, коли вона із перед філософського стану трансформується у

філософський, і відобразили якісну особливість цього переходу словом

"здивування": філософія, з цієї точки зору, виникає як продукт не розуміючої

думки.

Спосіб поведінки думки в момент виникнення філософії навивають

рефлексією. Тобто зусиллям, з яким свідомість спрямовує погляд на себе,

відбивається у собі. У рефлексії і закладено специфіку філософської

раціональності. Взята як осмислена й методично застосовувана процедура

рефлексія є самосвідомістю — найпродуктивнішою і заповідною

характеристикою філософії. Самосвідомість рухає й управляє будь-яким

філософсько-теоретичним висловлюванням. З неї ж філософія починається

історично.

Крім психологічних, існують духовні витоки філософського знання. Серед

них два основних - емпіричне знання і міфологія. Відповідно до цього в науці
конкурують дві моделі походження філософії: "гносеогенна", що виводить

філософію з доісторичного пізнавального досвіду, і, "міфогенна", яка виводить її
з традиційної міфології. Обидві ці концепції грунтуються на переконливих

припущеннях і доповнюють одна одну. Знання і міф передують філософії, але
способи взаємодоповнення їх різні. Емпіричний досвід не перетворюється на

18