Page 18 - 4444

ЛЕКЦІЯ 2

2.1 Зародження основних парадигм філософствування

2.2. Культурно - історичні передумови виникнення філософії.

2.3 Своєрідність філософії стародавньої Індії та Китаю.

2.4 Логіка філософського розвитку античної філософії.

2.1 Зрозуміти сутність і функції філософії допомагає її історія. В історії

людської цивілізації склалися два глобальних типи культури – східна і західна,

котрі досить відчутно відрізняються одна від одної. Ці відмінності вплинули і на

філософські вчення Сходу і Заходу. Вся східна культура побудована на

підпорядкуванні індивіда колективу, на розчиненні індивідуального в

суспільному. Культ спільності тут переважає над культом людської особистості,

її суверенності і недоторканості. Це зумовило той факт, що індивідуальне

творче начало в філософії стародавнього сходу виражено вкрай слабо. Історія

практично не залишила нам імен індійських філософів, їх індивідуальний внесок

розчинений у колективній творчості. У філософських вченнях людина

розглядається як атомарна форма вияву всезагального (брахма-на-атмана, рита),

а проблема особистості не знайшла в цій філософії актуалізації. У такому

підході знайшла відображення стабільність соціально- економічних форм

східної цивілізації і повне підпорядкування особи жорсткому кастовому поділу

суспільства.

Якщо в західній культурі домінує раціоналістичний підхід в розумінні світу

і людини, то в східній на перший план висуваються ірраціоналістичні - містичні

форми осягнення дійсності. Будучи переважно споглядальною щодо природного

буття, східна культура головну увагу звертає на проблему постійного

самовдосконалення людини, а не на перетворення світу відповідно до потреб

людини, що характерно для Західної цивілізації. Східна культура формує

сприйняття реального предметно-чуттєвого світу як химерної фікції, яка лише

через невігластво буденної свідомості здається чимось "справжнім". Тим-то

філософія Сходу обертається своєрідною філософською міфологією,

17