Page 150 - 4444

Однак розсудок, активно перетворюючи і сортуючи емпіричний матеріал

«не'тільки нічого не знає про межі своєї компетенції, але і не хоче знати».

Розсудок прагне до розширення своєї компетенції, прагне проникнути за межі

можливого досвіду, стати своєрідним "законодавцем" для природи, джерелом її

законів. "Отже, — писав Кант, — ми самі вносимо порядок і закономірність у

явища, які ми називаємо природою, і їх не можна було б найти у явищах, як би

ми чи природа нашої душі не заклали їх першоначально". Так виникають

трансцендентальні ілюзії, які знаходяться за межами можливого досвіду. Але

"джерелом трансцендентальної ілюзії є не розсудок, а розум. Ілюзія полягає у

наддосвідному розширенні розсудку, однак до цього розширення розсудок

спонукається не сам собою, але підкоряючись керівництву і вимогам розуму.

"Приборкувати свавілля розсудку, надаючи цьому принципові правила його

діяльності, — не єдиний обов'язок розуму. Розум утримує абсолютні принципи,

які він ні звідки не запозичує і з яких можуть поставати всі решта понять. Він

включає апарат дедукції. Підставляючи в якості більшої посилки силогізму

знання, засноване на абсолютних принципах, ми одержуємо все останнє знання.

Але оскільки на розсудковому рівні знання лише формально впорядковане і

всезагальне, існує можливість помилки (ілюзії знання). Зазначимо, що ця

помилка нелогічного характеру (правила логіки дотримані): розсудок може

синтезувати помилки чуттєвого сприйняття, подаючи їх у формально

правильних структурах.

Велике значення в діяльності розуму мають категорії. Це - граничні по-

няття, поняття про предмети взагалі. Вони роблять споглядання предмета

конкретним і створюють можливість висловлювати про нього судження. Ка-

тегорія фактично робить можливим емпіричне споглядання предмета в досвіді,

підводячи під багатоманітне у спогляданні об'єднуючу основу, яка і служить
принципом утворення конкретного поняття про споглядальний предмет. Крім

того категорія не дозволяє робити предметом споглядання будь- яку структурну
частину судження. З точки зору традиційної логіки просте судження

(елементарна частина розсудкової діяльності) складається із суб'єкта і
предиката. Операція обертання суджень дозволяє міняти місцями суб'єкт і

149