Page 150 - 4444
P. 150

Однак  розсудок,  активно  перетворюючи  і  сортуючи  емпіричний  матеріал

               «не'тільки  нічого  не  знає  про  межі  своєї  компетенції,  але  і  не  хоче  знати».

               Розсудок прагне до розширення своєї компетенції, прагне проникнути за межі

               можливого досвіду, стати своєрідним "законодавцем" для природи, джерелом її

               законів. "Отже, — писав Кант, — ми самі вносимо порядок і закономірність у

               явища, які ми називаємо природою, і їх не можна було б найти у явищах, як би

               ми  чи  природа  нашої  душі  не  заклали  їх  першоначально".  Так  виникають

               трансцендентальні  ілюзії,  які  знаходяться  за  межами  можливого  досвіду.  Але

               "джерелом трансцендентальної  ілюзії є не розсудок, а розум. Ілюзія полягає  у

               наддосвідному  розширенні  розсудку,  однак  до  цього  розширення  розсудок

               спонукається  не  сам  собою,  але  підкоряючись  керівництву  і  вимогам  розуму.

               "Приборкувати  свавілля  розсудку,  надаючи  цьому  принципові  правила  його

               діяльності, — не єдиний обов'язок розуму. Розум утримує абсолютні принципи,

               які він ні звідки не запозичує і з яких можуть поставати всі решта понять. Він

               включає  апарат  дедукції.  Підставляючи  в  якості  більшої  посилки  силогізму

               знання, засноване на абсолютних принципах, ми одержуємо все останнє знання.

               Але  оскільки  на  розсудковому  рівні  знання  лише  формально  впорядковане  і

               всезагальне,  існує  можливість  помилки  (ілюзії  знання).  Зазначимо,  що  ця

               помилка  нелогічного  характеру  (правила  логіки  дотримані):  розсудок  може

               синтезувати  помилки  чуттєвого  сприйняття,  подаючи  їх  у  формально

               правильних структурах.

                     Велике  значення  в  діяльності  розуму  мають  категорії.  Це  -  граничні  по-

               няття,  поняття  про  предмети  взагалі.  Вони  роблять  споглядання  предмета

               конкретним  і  створюють  можливість  висловлювати  про  нього  судження.  Ка-

               тегорія фактично робить можливим емпіричне споглядання предмета в досвіді,


               підводячи  під  багатоманітне  у  спогляданні  об'єднуючу  основу,  яка  і  служить
               принципом  утворення  конкретного  поняття  про  споглядальний  предмет.  Крім


               того категорія не дозволяє робити предметом споглядання будь- яку структурну
               частину  судження.  З  точки  зору  традиційної  логіки  просте  судження


               (елементарна  частина  розсудкової  діяльності)  складається  із  суб'єкта  і
               предиката.  Операція  обертання  суджень  дозволяє  міняти  місцями  суб'єкт  і




                                                              149
   145   146   147   148   149   150   151   152   153   154   155