Page 148 - 4444
P. 148

сприйняття?".  Це  якийсь  трансцендентальний  об'єкт,  який  володіє  єдиною

               властивістю: можливістю вступати у зіткнення з нашими чуттєвими органами;

               це  те,  що  складає  об'єктивну  реальність,  світ,  який  осягається  розумом,  його

               можна  лише  уявляти,  до  нього  входять  предмети  нечуттєвого  споглядання.

               Трансцендентальний  об'єкт  "позначає  лише  дещо  =  х,  про  яке  ми  нічого  не

               знаємо і взагалі нічого знати не можемо", він може бути лише співвіднесений з

               єдністю  внутрішньої  самосвідомості  при  утворенні  понять,  може  служити

               основою,  забезпечувати  єдність  багатоманітних  сприймаючих  властивостей

               речі,    забезпечувати        і   укріплювати        устійливість      поняття      про     речі.

               Трансцендентальний  об'єкт  не  може  бути  навіть  уявлений  без  відношення  до

               чуттєвих даних, так як у супротивному випадку його не можна було б і уявити.

               Це  "не  предмет  пізнання  сам  по  собі,  а  тільки  уявлення  про  явища  у  вигляді

               поняття про предмет взагалі, який визначається за допомогою багатоманітного у

               явищі".

                     Таким  чином  будь-який  предмет  пізнання  роздвоюється  на  явища  і  річ  у

               собі. Сукупність явищ складає чуттєво-сприймальний світ, а сукупність речей у

               собі  -  світ,  який  не  сприймається  чуттєвими  органами.  Кожен  з  цих  світів  не

               тільки  даний  нашій  свідомості  не  однаковим  способом,  але  і  має  різне

               пізнавальне значення. Світ речей у собі не доступний для досвідного пізнання,

               його. "Мешканці" — предмети розсудку, а раз так, то «основне питання полягає

               в тому, що і наскільки може бути пізнано розсудком і розумом незалежно від

               всякого  досвіду».  Наше  емпіричне  почуття  безперервно  прогресує,  доставляє

               нам все більш поглиблене знання про світ, але який би не був цей прогрес він

               ніскільки  не  наближає  нас  до  знання  речей  у  собі,  які  залишаються

               недосяжними  для  чуттєвих  форм  сприйняття  і  пізнаються  лише  як  об'єкти


               чуттєвого  споглядання,  як  явища.  Разом  з  тим  явище  і  річ  у  собі  не  можна
               уявити незалежними одне від одного. Відмінність явищ і речей у собі зроблена


               Кантом  для  того,  щоб  окреслити  коло  пізнавальних  можливостей  людини.  До
               цього  кола  входять  одні  тільки  предмети  досвіду.  Але  "у  нас  завжди


               залишається можливість, якщо не пізнавати, то в усякому випадку, осмислити ці
               предмети  так  же,  як  і  речі  самі  по  собі".  Адже  у  противному  випадку  ми




                                                              147
   143   144   145   146   147   148   149   150   151   152   153