Page 152 - 4444

Розсудок і здібність уяви переробляють багатоманітність чуттєвого досвіду. Але

ця переробка відбувається через сітку категорій.Тому про речі у собі ми нічого

не знаємо. Наше знання є прояв речей у собі, специфічним способом одержане з

допомогою вищих пізнавальних здібностей. Воно представляє собою

інтелектуальний синтез розсудку і чуттєвості. Викладені принципи розуміння

процесу пізнання дозволили Канту, виходячи із загальнофілософських і

гносеологічних передумов, висунути оригінальне уявлення про сутність науки.

Отже, якщо знання не виходить в результаті впливу зовнішнього світу на

людину (на її пізнавальні здібності), то залишається прийняти, здавалось би,

абсолютно неможливе припущення про те, що знання є результат впливу

пізнавального суб'єкта на зовнішній світ. Тут варто відмітити, що багато речей

визначаються нашою звичкою, яка в певний момент стає безсвідомим

регулятором людської поведінки, включаючи пізнавальне відношення до світу.

Створюється певна традиція. Вихід за її межі пов'язаний з тим, що і називає

Кант революціє у способі наукового мислення. У теорії пізнання такою

революцією було прийняття точки зору, що знання є результатом впливу лю-

дини на зовнішній світ. Закони розуму підпорядковують природу. Закони ро-

зуму, розсудку і чуттєвості обумовлюють те, що людина, слідуючи цим законам,

в стані взяти у природи. За межами її пізнавальних здібностей лежить якесь х,

про яке ми нічого не можемо знати. У такому випадку походження апріорних

суджень абсолютно очевидно: вони суть продукти діяльності розуму.

12.3 Всі розглянуті концепції виходили з розподілу філософського знання

на метафізику і практичну філософію. Метафізика становила собою те, що ми

нині назвали б теоретичною філософією. І теорія пізнання будувалась як її

основний розділ. При цьому розуміють головним чином наукове пізнання, яке в

свою чергу було орієнтоване на природничі й математичні науки, які
знаходились на підйомі. Така ситуація визначила специфічне розуміння досвіду

в теоріях пізнання такого типу. По суті справи наявним способом
передбачалось, що досвід пов'язаний тільки 3 емпіричними фактами. У цьому

випадку залишалось повністю поза зоною уваги гігантська галузь дійсно
людського життєвого досвіду. Зовсім не враховувалось, що людина крім науки

151