Page 144 - 4444
P. 144
оскільки все знання пов'язується лише з внутрішнім досвідом, у суб'єкта нема
переконливих доказів для доведення існування тієї самої реальності, яка на
нього впливає".
Отже, виявляється, що з позиції суб'єктивного походження знання питання
про існування зовнішнього світу не має позитивного вирішення. Це суперечить
принциповим засадам емпіричної теорії пізнання, згідно з якою зовнішній світ
активно впливає на органи чуттів пізнавального суб'єкта.
Парадокс виникає внаслідок помилковості самої емпіричної моделі теорії
пізнання - у підміні реального предмету пізнання результатами діяльності
чуттєвих органів відчуттями, сприйняттями і уявленнями. Причина цієї помилки
заснована на протиставленні суб'єкта і об'єкта пізнання, на розведенні їх, у
результаті чого суб'єкт займає в процесі пізнання пасивну, споглядальну
позицію очікування впливу зовнішнього світу на його чуттєві органи. А
активність суб'єкта спрямована не на зовнішнє, а всередину самого себе, він
ніби "вмикається" після одержання сигналу із зовнішнього світу.
12.2 Прагнучи уникнути звинувачень у скептицизмі, раціоналізм відмо-
вляється від посилання на чуттєві дані, як на основу досвідного знання. Дані
чуттєвих органів можна вважати справжніми лише як факти свідомості, але
посилаючись на них, будувати істинне знання про зовнішній світ небезпечно.
Самою тяжкою для емпіризму і раціоналізму виявилась проблема природи
і походження нечуттєвих елементів свідомості - загальних ідей і пояснення
факту беззаперечної їх наявності в складі знання.
Як же вирішують цю проблему раціоналісти? Вони звертаються до вчення
про вроджені властивості нашої свідомості. Багато нечуттєвих елементів
свідомості, на їх думку, виникають з властивостей самої свідомості. Вона існує
як самостійний світ і може без звернення до зовнішнього світу і досвіду
конструювати ідеї причинності, часу, субстанції, простору тощо.
Отже, можливе адекватне знання про світ; умови для нього виникають в
середині людської свідомості, і джерелом такого знання є раціональна діяль-
ність суб'єкта пізнання - його розсудкова здібність чисто логічним способом
143