Page 131 - 4444
P. 131

"дійсність",  ми  одержуємо  чотиричленну  схему:  дійсність-свідомість-логіка-

               мова. Кожну пару з цієї схеми можна розглядати окремо, і ці парні відношення

               будуть  представляти  реальні  проблеми,  рішення  яких  привело  до  виникнення

               конкретних наукових дисциплін. Наприклад, відношення між мовою і дійсністю

               вивчається в особливому розділі мовознавства, який називається семантикою.

                     У загальному вигляді можна сказати, що це відг ношення дозволяє виявити

               два суттєвих моменти, про які вже говорилось. Нагадаємо їх коротко. Перший

               характеризує  властивість  спрямованості  свідомості.  Всі  акти  свідомості  є

               специфічними установками на будь що, спрямованими актами. Іншими словами,

               свідомість можлива, якщо є спрямованість її на певну предметну галузь. Реальне

               ж  "наповнення"  світу  свідомості  змістом  пов'язане  з  другим  моментом,  який

               характеризує відношення між свідомістю І дійсністю. Цим моментом є предмет

               співвіднесення свідомості. Як ми  вже зазначали, свідомість безпредметною  не

               буває.

                     Тут  зразу  можуть  виникнути  заперечення,  що,  мовляв,  існують  такі

               поняття,  як  "чиста  свідомість",  "беззмістовний  потік  думок",  "думка  взагалі"

               тощо.  На  таке  заперечення  можна  відповісти  таким  чином.  Поняття  "потік

               свідомості",  "чиста  свідомість"  є  психологічно  навантаженими  і  виникли  в

               контексті вирішення проблеми співвідношення мислення і свідомості. Нас же в

               даному  випадку  ця  проблема  не  цікавить,  оскільки  ми  розглядаємо  категорію

               "свідомість" у її відношенні до категорії "дійсність", тобто з філософської, а не з

               психологічної точки зору.

                     Зазначимо  далі,  що  зміст  свідомості  відноситься  до  суб'єктивної  реаль-

               ності. Треба чітко зафіксувати, що концепти мають форму і зміст, але останнє не

               може  бути  виявлене  "всередині"  свідомості.  Для  виявлення  сутності


               концептуального  змісту  свідомості  треба  ввести  ще  декілька  припущень.
               Припущення  перше:  зміст  і  форма  концептів  можуть  стати  зрозумілими  і  до-


               ступними  для  розуміння  тільки  в  комунікативних  актах,  тобто  в  актах  обміну
               думками. Друге допущення пов'язане з проблемою вираження думок у формах,


               доступних для сприйняття. Цими формами є мовні вираження. Ідеальний зміст
               цих  лексичних  одиниць  мови  і  є  те,  що  було  назване  концептом.  Люди




                                                              130
   126   127   128   129   130   131   132   133   134   135   136