Page 132 - 4444

розуміють мовні вирази, так як ідеальний концептуальний зміст мови є

загальним здобутком всіх членів даної мовної спільноти.

Важливо зазначити, що мислений зміст не зводиться до об'єктивної думки,

не є абсолютно довільним. Інакше спілкування людей було б неможливим, вони

не розуміли б один одного. Засобом переведення ідеальних концептуальних

утворень у матеріальні, чуттєво сприймаючі явища з давніх-давен виступає

логіка. Розуміння у комунікативних актах забезпечується спільністю

концептуального змісту свідомості й універсальністю логічних форм.

Варто зауважити що виявлення логічної форми думки є за суттю за-

вданням, зворотним до відношення методу наповнення мовних висловлювань

концептуальним змістом. Форма думки виявляється у процесі аналізу мови.

11.3 Серед численних варіантів розуміння позасвідомого, віддається пе-

ревага тому, згідно з яким позасвідоме представляє собою функціональний

компонент психіки, "локалізований" поза свідомістю суб'єкта, який завдає

постійний, інколи детермінуючий вплив на свідомість і поведінку суб'єкта,

старанно і витончено скритий як від вторгнення зовнішнього дослідника, так і

від внутрішнього погляду самого суб'єкта».

Всі відомі спроби пояснити позасвідоме зводились до описування якихсь

його функцій або властивостей. Одна із таких спроб пов'язана з розподілом

сфери позасвідомого на дві галузі: індивідуальне позасвідоме і колективне

позасвідоме. Обидві галузі відносяться до неусвідомленої психічної діяльності,

яка базується на принципах і механізмах регуляції поведінки, глибоко

укорінених у психіці, але не контрольованих з боку свідомості. Позасвідомі

принципи і механізми регуляції поведінки можуть бути вродженими і набутими.

Існує можливість термінологічних способів позначення позасвідомого -

"Ідеальні неусвідомлювані спонукальні сили дій людей"; "коефіцієнт свідо-
мості", "духовна колективність", "консенсус"; "типи духовних укладів";

"Воно";1 "архетипи колективного позасвідомого"; "передрозуміння" і
"передструктура розуміння"; "забобони як умова розуміння"; "позасвідоме в

теорії кращого розуміння", "позасвідоме в теорії фреймів" (сучасна обчис-
лювальна лінгвістика) тощо.

131