Page 129 - 4444

само як вони вміють користуватись природною мовою. Механізми, що

управляють розсудковою діяльністю, закріплюються і фіксуються на рівні

несвідомих структур. Але дії цих структур не приводять однозначно до

абсолютно правильного мислення, рівно як стихійне користування правилами

природної мови не забезпечує літературно грамотного її вживання.

Для того, щоб усунути можливість появи логічних помилок, необхідно

стихійні, підсвідомі механізми розсудку вивести на раціонально- усвідомлений

рівень, тобто необхідно навчання. Саме другий смисл терміну "логіка" і

зв'язаний з цим моментом. Логіка — це наука, що вивчає розсудкову діяльність

людей. Більш точне її визначення: логіка — це наука про форми і закони

правильного мислення (інколи говорять "правильної розсудкової діяльності",

підкреслюючи тим самим абстрагування від мислених процесів, які не мають

логічної природи). Предметом логіки у такому розумінні стає природна

здібність людей до розсудкової діяльності, безгранична стихійна галузь

розмірковувань, а основою — є виявлення, формулювання і дослідження законів

і правил такої діяльності, з тим щоб вивести їх на свідомий рівень і одержати

можливість навчання людей логічно правильному мисленню.

Вирішення цього завдання повинно опиратись на метод. У чому ж полягає

специфіка логічного методу? Вивчаючи процеси розсудкової діяльності, логіка

бере тільки збоку їх форми, спеціально відволікаючись від змісту. Тому логіку

інколи називають ще "формальною логікою". Всі логічні правила

формулюються по відношенню до форми думок, що забезпечує всезагальність їх

застосування. Конкретний зміст не має значення.

Мислення (розсудкова діяльність) має ідеальний характер. Для того щоб

думка могла бути передана іншим людям і ті її сприйняли і зрозуміли, необхідно

"матеріалізувати" її ідеальний зміст. Матеріальним засобом вираження думки є
мова(зазначимо, як природна, так і штучна). Думка виражається в мові. Логіка

вивчає не мову, а мислення. Мова — лише засіб вираження думки. Адекватний
цей засіб чи ні — це особлива проблема. Без великої натяжки можна навіть

стверджувати, що "думка висловлена є брехня". Але тим паче іншого засобу
вираження думки не існує.

128