Page 128 - 4444

допомогою про предмети думки (при чому неважливо яких, можливих чи ре-

альних, людина може розмірковувати про будь-які речі). Отже, свідомість

завжди спрямована на певний предмет, вона завжди предметно змістовна. Не

буває безпредметної свідомості. Уявлення свідомості як безпредметної,

незв'язано-споглядального "потоку мислення" суперечить сутності свідомості як

феномена, безпосередньо зв'язаного з об'єктивним знанням. Саме принцип

предметності дає нам можливість використовувати слова і ідеальні значення, що

за ними стоять, для розмови про ту дійсність, до якої ці слова відносяться, яку

вони представляють, виражають, позначають. Потік мислення відноситься до

індивідуального світу. Той, хто захоче що-небудь сказати про нього чи пояснити

його іншій людині, змушений буде скористатися звичайною мовою, її словами і

поняттями, що за ними стоять, тобто перейде в світ об'єктивного знання і

зробить предметом свого міркування «безпредметний потік мислення».

Предметність і спрямованість свідомості разом складають таку її

властивість, яку прийнято називати інтенціональністю. Внутрішній світ свідомо-

сті — це зв'язані один з одним елементи, реальні акти людської діяльності,

спрямовані на об'єкт свідомої установки. Феномен свідомості неможливо навіть

уявити собі без спрямованості на мислимий предмет.

Ідея завжди зв'язана із змістовною стороною мислячої діяльності. З цієї

точки зору її можна розглядати як сукупність ознак предмету думки, що складає

зміст поняття, або смисл висловлювання про певну ситуацію, або сутність

конкретної концепції, теорії, гіпотези. Цілком природно, що не буває

неоформленого змісту. Формою представлення ідеї є її логічні форми- поняття,

судження, умовивід.

11.2 Термін "логіка" має два значення. По-перше, він позначає природну

здатність людей до розсудкової діяльності, здатність розмірковувати, мислити,
робити висновки, узагальнення, аналізувати і здійснювати численні логічні

операції. Ця здатність розвивається в процесі становлення людини як
особистості у відповідних умовах суспільного життя. Здатність до розсудкової

діяльності формується з раннього віку паралельно з засвоєнням рідної мови і
вихованням. Всі люди в тому чи іншому ступені можуть розмірковувати, так

127