Page 135 - 4444
P. 135

Що  ж  ще  входить  до  змісту  ідеальної  «речі»,  крім  результатів  обгрунту-

               вання? Все, що відноситься до світу ідеального буття, постає для нас з певним

               "коефіцієнтом  свідомості".  Дія  "коефіцієнту  свідомості"  не  може  бути

               розуміння)  наукової  теорії,  тобто  теоретична  пізнавальна  діяльність  здійсню-

               ється  не  замість  актів  свідомості,  а  разом  з  ними.  Коефіцієнти  свідомості  су-

               проводжують  будь-які  акти  свідомості.  Якщо  зміст  актів  свідомості

               "поміщається в дужках", то за думками саме з емпіричним світом можуть бути

               збережені  через  систему  позначень  індивідуальних  предметів  і  конкретних

               особистостей,  виражених  в  мові  з  допомогою  одиничних  термінів  і  власних

               імен,  значенням  яких  виступають  індивідуальні  сутності.  У  решті  випадках

               значення є ідея.

                     Феноменологічна  методологія  ніскільки  не  суперечить  психологічним

               дослідам.  Навпаки,  вона  сприяє  стрункій  постановці  проблеми,  "Духовна  ко-

               лективність",  "духовний  уклад",  "тип  доби",  "тип  народу"  —  поняття  етнічної

               психології,  наповнюючі  конкретним  змістом  загальну  філософську  категорію

               "коефіцієнт  свідомості".  Виявилось,  що  феноменологія,  будучи  теорією

               "абсолютного  іманентного  буття",  головною  проблемою  якого  є  специфіка

               методів дослідження чистої свідомості і її вираження, може бути інтерпретована

               в термінах етнічної психології. І тоді стає зрозумілим, що специфіка логічних

               розмірковувань  у  цій  галузі  залежить  від  невиразимої  явним  способом

               інформації  і  глибинних  структур  (як  їх  назвати  -  "коефіцієнти  свідомості",

               передструктури розуміння або будь-яким чином - не має значення), внутрішніх,

               імпліцитних утворень, не враховувати які дослідник не має права, так як вони

               багато в чому будуть визначати специфіку вивчаючих явищ. Об'єктивний зміст і

               суб'єктивне  вираження  "продуктів  культури"  єдині,  нероздільно  злиті  в


               пізнаваємому явищі, наукові описування якого повинні бути розділені, а отже,
               різні будуть і логічні підстави, на які спираються наукові методики.


                     Для розуміння об'єктивного сенсу призначені феноменолого-герменевтичні
               методи  з  властивими  їм  логічними  прийомами,  а  для  "симпатичного


               співпереживання" — психологічні наукові методики логічні основи яких, у свою
               чергу,  мають  власну  специфіку.  Джерела  всякої  конкретної  дії  і  переживання




                                                              134
   130   131   132   133   134   135   136   137   138   139   140