Page 116 - 4444

нелінійного мислення, які можна віднайти в світовій філософії. Ми конче

потребуємо цього саме сьогодні. Бо сьогодні нам як ніколи потрібен

неупереджений погляд і здатність до нелінійних рішень щодо перспектив

розвитку людства.

Прикладом ефективного нелінійного мислення може бути картина світу,

яка вибудовується сьогодні в синергетиці. Світ тут розглядається як складно

зорганізований і такий, що не установлений, а установлюється. Все, що визначає

світ як структурно зорганізований, що ввіходить до його складу, являє собою

систему - певне поєднання елементів у функціонуючу цілісність. Системи

перебувають у координаційних та субординаційних зв'язках між собою, а кожна

з них знаходиться також у процесі взаємообміну речовиною, енергією та

інформацією із середовищем. Кожна система постійно піддається ентропійному

тиску і боку середовища, й здатність її витримувати цей тиск є показником її

внутрішньої організації. Чим одноріднішою є система, чим менш вона

структурована, тим меншою є її здатність витримувати ентропійні впливи

середовища. Чим більшою є її внутрішня багатоманітність, тим більше у неї

можливостей щодо самоорганізації, щодо вдосконалення в якусь іншу,

досконалішу систему.

Отже, розвиток - це зміна змін. Це закон і спосіб здійснення буття. Роз-

виток - це постійне самозростання буття, набуття ним дедалі нових смислових

ознак. Імператив сприйняття розвитку: "Цінуймо багатоманітність, запобігаймо

спрощенню - й ми посприяємо розвитку природи, культури, людини!".

Коли ми мислимо розвиток як загальний спосіб здійснювання буття, як

самозростання його смислової наповненості, ми ніяк не можемо обминути

думкою людину в її ставленні до світу. До того первинного світу, який звичайно

називають Всесвітом і який Сковорода називав "миром обительним". Справді,
якщо буттю притаманні постійні зміни з їх необоротністю, спрямованістю,

поступальністю, то логічно припустити, що людина посідає певне місце в
процесі цих змін, у загальному процесі світового розвитку. А таке припущення

породжує цілу низку питань, від яких ніде дітися. А це припущення не таке вже
й самоочевидне. Крім можливості бути узгодженою з законами буття, у людини

115