Page 113 - 4444
P. 113
вигляді. Таке трактування часу називається динамічним. Існує і статична
концепція, згідно з якою минуле, нинішнє і майбутнє існують одночасно,
рядопокладено, а отже, між ними можлива і взаємодія.
Отже час - це форма координації матеріальних процесів, яка полягає в зміні
їх стану, тривалості, переході від одних етапів їх розвитку до інших. Час виявляє
себе як тривалість, послідовність існування та зміни стану різних систем;
одномірність, асиметричність (рух від минулого до майбутнього),
необоротність, єдність загального та особливого, неперервності та дискретності.
Однак простір і час - це не тільки фізичні поняття, але і особливі феномени
культури. Тому їх розуміння в значній мірі залежить від історичних і інших
соціокультурних умов. Як засвідчує лінгвістичний аналіз, представники різних
культур навіть сприймають їх по-різному. Відмінності в розумінні простору і
часу істотно впливають не тільки на специфіку їх сприйняття, але і на специфіку
їх використання навіть у фізиці. Культура, яка виражається через мову,
детермінує образи і уявлення про світ, у тому числі й наукові, зафарбовує науку
в національні кольори. У різночасових культурах існує «вертикальна
відмінність» простору і часу.
Як бачимо, розуміння простору і часу залежить не .тільки від знання їх
фізичного смислу, але і від їх суб'єктивного сприйняття. Оскільки світ становить
собою ієрархічне, багаторівневе утворення, ми можемо виділяти і відповідні
цим рівням поняття, що характеризують специфічні просторово- часові
відношення. Наприклад, ми можемо говорити про історичний або соціальний
час. Він має свою специфіку. Це не просто фізичний час, перекину-, іий на
історію. Для природничих наук час - це сукупність однорідних відрізків. А
історія - сукупність неоднорідних подій. Є періоди, коли час ніби застигає, а є
періоди таких історичних перетворень, коли в життя одного покоління ніби
вміщуються цілі століття.
Цілком природно, що як простір зв'язаний з часом і рухом матерії, так і час
- з поостооом.
10.3. У процесі розвитку важливо зрозуміти як і за яких обставин простий
рух перетворюється у висхідний процес у прогресивний розвиток. Рух реалізує
112