Page 113 - 4444
P. 113

вигляді.  Таке  трактування  часу  називається  динамічним.  Існує  і  статична

               концепція,  згідно  з  якою  минуле,  нинішнє  і  майбутнє  існують  одночасно,

               рядопокладено, а отже, між ними можлива і взаємодія.

                     Отже час - це форма координації матеріальних процесів, яка полягає в зміні

               їх стану, тривалості, переході від одних етапів їх розвитку до інших. Час виявляє

               себе  як  тривалість,  послідовність  існування  та  зміни  стану  різних  систем;

               одномірність,        асиметричність        (рух     від    минулого       до     майбутнього),

               необоротність, єдність загального та особливого, неперервності та дискретності.

                     Однак простір і час - це не тільки фізичні поняття, але і особливі феномени

               культури.  Тому  їх  розуміння  в  значній  мірі  залежить  від  історичних  і  інших

               соціокультурних умов. Як засвідчує лінгвістичний аналіз, представники різних

               культур  навіть  сприймають  їх  по-різному.  Відмінності  в  розумінні  простору  і

               часу істотно впливають не тільки на специфіку їх сприйняття, але і на специфіку

               їх  використання  навіть  у  фізиці.  Культура,  яка  виражається  через  мову,

               детермінує образи і уявлення про світ, у тому числі й наукові, зафарбовує науку

               в  національні  кольори.  У  різночасових  культурах  існує  «вертикальна

               відмінність» простору і часу.

                     Як  бачимо,  розуміння  простору  і  часу  залежить  не  .тільки  від  знання  їх

               фізичного смислу, але і від їх суб'єктивного сприйняття. Оскільки світ становить

               собою  ієрархічне,  багаторівневе  утворення,  ми  можемо  виділяти  і  відповідні

               цим  рівням  поняття,  що  характеризують  специфічні  просторово-  часові

               відношення.  Наприклад,  ми  можемо  говорити  про  історичний  або  соціальний

               час.  Він  має  свою  специфіку.  Це  не  просто  фізичний  час,  перекину-,  іий  на

               історію.  Для  природничих  наук  час  -  це  сукупність  однорідних  відрізків.  А

               історія - сукупність неоднорідних подій. Є періоди, коли час ніби застигає, а є


               періоди  таких  історичних  перетворень,  коли  в  життя  одного  покоління  ніби
               вміщуються цілі століття.


                     Цілком природно, що як простір зв'язаний з часом і рухом матерії, так і час
               - з поостооом.


                     10.3. У процесі розвитку важливо зрозуміти як і за яких обставин простий
               рух перетворюється у висхідний процес у прогресивний розвиток. Рух реалізує




                                                              112
   108   109   110   111   112   113   114   115   116   117   118